Опричнина – система внутрішньополітичних заходів уряду Івана ІV, що проводилася у 1565–1584 рр. в Росії.
Її завдання:
- сконцентрувати матеріальні, людські та військові ресурси для продовження затяжної Лівонської війни;
- перерозподілити землі на користь вірного служилого стану;
- закріпачити селян;
- підняти авторитет особи царя, тощо.
Та наслідки такої політики були досить сумні. Країна була розділена на дві частини; значно було обмежено компетенцію Боярської думи; розпочався жорстокий терор, всілякі зловживання; опричнина сприяла розвитку кріпосного права, першими наслідками якого було зубожіння народу і посилення його міграції.
В 1572 р. опричнина втратила своє первісне ім’я і почала називатися двором із збереженням терору. Неврожаї і епідемії 60-70-х років лише загострили ситуацію. Все це призвело до повного запустіння Росії, до втеч селян на Дон, до зростання козацтва, до грабіжництва, розбоїв. Не сприяла опричнина і перемозі Росії у Лівонській війні.