За радянського часу давні уявлення людей, які передавалися з покоління в покоління, побутова повсякденна практика ("погані очі", чорний кіт, викрадення молока відьмою) і суто християнські обряди, — все спрощено узагальнювалося поняттям "пережитки й забобони" і розглядалося лише під ідеологічним оглядом — віднайдення методів їх найскорішого викорінення. Оновлюються лише об'єкти запобігань (скажімо, складання іспитів, подорожі). Поширення різноманітних вірувань у сучасн. аграрн. та урбанізов. середовищі є продовж. давн. традицій, які еволюціон., майже не змінюючися. Під час екзаменац. студені начебто перенос. у світ символів, світ надреаль Більш. студ. вірять, що, здійснивши ряд магічних заходів, можна досягти успіху. Мріють отри мати добру оцінку "за так", тобто без ретельної підготовки. А тому доспи, пошир. (особливо в гурт.) є звичай, коли перед іспитом студент визирає у вікно, тримаючи у правій руці залікову і тричі голосно закликає: "Шара, прийди , не можна, голитися, обрізати нігті. Мотивація — щоб не відрізати знанняйого скласти. Також радять не змінювати ручки на іспитах,. В жодному разі не можна перед іспитом мити голову, аби невимити знання з голови.Є чимал. прикм. доброго чи злого віщування щодо іспитів. Першим добре зустріти чоловіка, бо зустріч із жінкою віщуі невдачу, як і зустріч із людиною, яка несе порожнє відро. Якщо ж стрінеть ся вагітна жінка, то варто попросити її назвати будь-яке число - саме її кий буде номер білета на іспиті. Не можна проходити під драбиною, коли йдеш на іспит Погані прикмети: забути залікоовку, поверт. із будь чим, оглядатися назад, кинути книжку на підлогу. Студент також звертається до церкви, до християнських молитов. Ставить свічки у церкві перед іспитом, проказує тричі перед іспитом молитву "Отче наш", На Великдень треба молитися в церкві Святому Миколаю, а перед тим як відповідати, перехрестити очима викладача. Радять мати при собі іконку Божої Матері.У сучасній сфері купівлі-продажу існує цілий ряд прикмет для удачі. На базарі здавна важл. не відпуст. без товару першого покупця, навіть значно знизивши ціну. Бажано, щоб першим покупцем був чоловік. Так, ще й досі в Україні за звичкою називають гривні рублямиПа оз начення грошей вдаються й до жаргонізмів: "лимони" (мільйони), "штуки" (тисячі), "бакси", "зелені", "пеньондзи", "капуста".З грішми асоціюється добробут, але в народній свідомості закарбувало ся також уявлення про те, що "гроші — подвійна біда: і тоді, як є, і годі, як нема", "гроші псують відносини", "гроші роблять людям горе, В побутовій практиці людей сучасного міста і села контакт з природою має декілька значень: відпоч. на природі з приготув. запозиченої страви — шашликів, викор. дикоросл. трав для ворожіння, обе рігання оселі від наведення зла.В намаг. протид. злу здебільшого викор.трад.засоби обер. від злих сил — через вогонь, воду, свяч. хліб, аром а тичні рослини. Причому трад. відн. навіть швидше у великих містах, аніж у селах і містечках.Серед прикм. ознак побутування вірувань у новітню добу - оголошення про чудеса від знахарок і цілительок, де еклектичні уявлення. Аби навернути етні. укр., деякі знах. постають на фото у вишив. блузах, а на піднят. угору долонях мають христ символ — хрест. Окрім зціл. від усіх існ. у світі хвороб як у присутності хворого, так і на відстані без жодних ліків, пропонується, здавалося б, неможливе: надійна допомога у безвихідних ситуаціях. Щоб покращити свій бізнес, люди при ворожінні вдаються до несумісних компонентів: хрест, молитви, свічка, вода, карти, фотографія тощо. За традицією небіжчику до труни кладуть головні убори, взуття, гроші, прикраси, шлюбні обручки, неодр. — гарбузове насіння тощо. Але тепер чол. кладуть ще й заведені наручні годин., мобільні тел., цигарки. Померл. дітям обов'язково кладуть їхні улюблені ігр.
