Жіночі головні убори поділялись на дві групи: платоводрапірувальну (намітки, обруси, хустки) та шиту шапкоподібну ("очіпки", "чушки", "зборники", "фес"). Прадавній звичай обов'язково вкривати голову заміжній жінці білою довгою наміткою або коротшим обрусом затримався в народному костюмі України майже до початку XX ст. у жіночих головних уборах, які становили так званий платовий головний убір, характерний для багатьох давніх народів. Це був шматок полотна, який обвивали різними способами по основі ("кибалці" — твердому обручику з гнучкої деревини або картону, "очіпку") навколо голови. Старші жінки зав'язували намітку так, щоб вона закривала низ підборіддя. Способи вив'язування намітки мали багато варіативних відмінностей відповідно до району їхнього побутування. Як правило, кінці намітки орнаментувалися червоними смужками, виконаними технікою перебірного ткацтва або вишивки. Під час весілля молодій "покривали" голову очіпком на знак того, що дівчина закінчила дівувати і перейшла в інший статус — стала жінкою, яка вже ніколи не могла вийти на люди з непокритою головою. Буденні очіпки шили у вигляді легкої круглої шапочки-чепчика, під який жінка ховала своє волосся, з дешевої лляної тканини домашнього виробництва або ж однотонного чи кольорового ситцю. Святкові очіпки, які купували на базарі або у місцевих кустарів, були твердими на підстьожці або на проклеєному полотні для надання йому певної форми, силуету, висоти. Вироблену форму покривали коштовною тканиною (оксамитом, шовком, парчею, алтабасом, муаром) і прикрашеним вишивкою золотом, сріблом чи вовняною гарусною пінкою Най ефектніше виглядали очіпки,вишні з золотими та срібнимипінками, технікою золотого шитва. Поверх очіпків пов'язували намітки та хустку. Способи їх "пов'язування" в межах традиційно регіональних комплексів варіювалися кожною жінкою відповідно до її смаків, бажання видовжиш обличчя більш високим силуетом головного убору або ж розширити. Тобто кожна жінка підбирала відповідний для себе головний убір за формою, типом, кольором, декором. Чоловіки носили солом'яні брилі, трикутні або чотирикутні шапки із сірого або блакитного сукна, оздоблені вишивкою із синьої або червоної вовни, та хутряні шапки із сірих чи чорних смушків — кучми.
