Верховна таємна рада, вища державна установа Росії у 1726 -1730рр. Створена за наказом Катерини І як дорадчий орган, який почав контролювати діяльність колегій, вирішувати питання про утворення нових органів управління, здійснювати функції регента за Петра ІІ.
Перший склад:
• генерал-фельдмаршал светлейший князь Александр Данилович Меншиков,
• генерал-адмирал граф Фёдор Матвеевич Апраксин,
• государственный канцлер граф Гавриил Иванович Головкин,
• граф Пётр Андреевич Толстой,
• князь Дмитрий Михайлович Голицын
• барон Андрей Иванович Остерман.
• через месяц в число членов Верховного Тайного Совета был включен зять императрицы, герцог Карл Фридрих Голштинский, на радение которого, как официально было заявлено императрицей, «мы вполне положиться можем».Серед правлячої верхівки не було єдності. Одні виступили за збереження і зміцнення самодержавства, інші – за обмеження, останні й перемогли. Після смерті Петра ІІ (18 січня 1730) члени ради –верховники – здійснили спробу обмежити самодержавство. На престол була запрошена Анна Іоанівна, яка підписала кондиції, що обмежували її владу:
•без згоди Ради не оголошувати війни і не укладати миру;
•не накладати нових податків і не затверджувати бюджету;
•не надавати чини вище за полковника і відповідний чин у цивільнійслужбі;
•не робити призначень на придворні посади;
•без суду не відніматижиття, честі й маєтків у шляхетства, не дарувати нікому
вотчини;
•нова імператриця зобов'язувалася не одружуватися, не призначати спадкоємця престолу;
•вона повинна зберегти ВТРу складі 8 членів;
•гвардія і армія вилучалися з-під контролюімператриці й повинні були знаходитисяпід командою Ради.
Покаранням за невиконання кондицій було позбавлення престолу. На цей час в раді було представлено 4 представника роду Долгорукових і 2 – Голіциних. Фактично, саме вони визначали політику та дії влади.
Однак політика ради не знайшла підтримки серед дворянства, яке до неї не входило.
Анна розірвала кондиції 25 лютого 1730 р.(за підтримки гвардійських офіцерів та дрібного/середнього дворянства), а маніфестом від 4 березня 1730 рада була скасована. Так завершилась «Затейка Верховников».Судьбы членов Верховного Тайного Совета сложились по-разному: Михаил Голицын был отправлен в отставку и почти сразу же умер, его брат и трое из четверых Долгоруковых были казнены в годы правления Анны Иоанновны. Репрессии пережил лишь Василий Владимирович Долгоруков, при Елизавете Петровне возвращённый из ссылки и назначенный главой военной коллегии. Головкин и Остерман в годы царствования Анны Иоанновны занимали важнейшие государственные посты. Остерман в 1740—1741 ненадолго стал фактическим правителем страны, однако после очередного дворцового переворота был сослан в Берёзов, где и умер.
