Культура Київської Русі
Загальна характеристика:
— вплив візантійської культури, взаємодія із захід-ноєвропейською та азійською культурами;
— великий вплив християнства на духовну і ма-теріальну культуру держави;
— збереження язичницьких традицій. Здобутки:
1) запроваджено писемність — азбуки глаголиця і кирилиця;
2) відкрито школи при церквах і монастирях, у тому числі для дівчат;
3) при Софійському соборі створено бібліотеку;
4) відомі перші лікарі — Агапіт, Даміан, що були ченцями Печерського монастиря;
5) початкові географічні знання;
6) розвиток художньої літератури: до нас дійшли «Ізборник», «Слово про закон і благодать» Іларіона, «Повчання дітям» Володимира Моно-маха, «Слово о полку Ігоревім»;
7) поширення перекладів, зокрема візантійських хронік та античної літератури, літератури Індії та Близького Сходу;
8) започаткування і розвиток літописання, най-відоміші літописи — « Повість минулих літ», Київ-ський літопис;
9) розвиток усної народної творчості (казки, леген-ди, билини, думи, пісні, прислів'я тощо);
10)розвиток містобудування, дерев'яної та кам'яної архітектури: Десятинна церква, Софійський со-бор, Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, Спаський собор у Чернігові, Михайлівський со-бор у Переяславі; руський літопис XI ст. налічує 700 церков на Русі;
11)розвиток монументального живопису (фрески, мо-заїка), іконопису, книжкової мініатюри;
12)розквіт ремесел: ювелірної справи, ковальства, зброярства, гончарства тощо.
Провідну роль у культурному житті країни займала Волинь, а саме місто Володимир, давнішня цитадель Романовичів. Місто прославилося завдяки діяльності князя Василька, якого літописець згадував як «книжника великого і філософа, якого не було у всій землі і після нього не буде». Цей князь розбудував Берестя і Кам'янець, створив власну бібліотеку, спорудив чимало церков по всій Волині, яким дарував ікони і книги. Другим за значенням культурним центром був Галич, відомий своїм митрополичим собором, церквою св. Пантелеймона, а також пам'ятками письменства — Галицько-Волинським літописом та Галицьким євангелієм. До найбільших і найвідоміших монастирів князівства входили Полонинський, Богородичний та Спаський монастирі.
Про архітектуру князівства відомо небагато. Писемні джерела описують переважно церкви, не торкаючись світських будівель князів чи бояр
Образотворче мистецтво князівства знаходилось під сильним впливом візантійського. Галицько-Волинські ікони особливо цінувалися у Західній Європі. Чимало з них потрапило до польських храмів після завоювання князівства. Мистецтво іконопису галицько-волинських земель мало спільні риси з московською іконописною школою 14 — 15 століть.
Розвиток культури в Галицько-Волинському князівстві сприяв закріпленню історичних традицій Київської Русі. Протягом багатьох сторіч ці традиції зберігались в архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі, у літописах та історичних творах. Проте водночас західно-руські землі потрапили під культурний вплив Західної Європи, де галицько-волинські князі і знать шукали протидію агресії зі Сходу.
