Інтермедії цього жанру були знайдені в 1930р. в с.Дернове ,розташованому за чотири кілометри від м.Камянки-Струмилової ,де були поставлені інтермедії до драми Гаватовича.За твердженням учених,Дернівські інтермедії треба віднести до другої пол.17 ст.
Дернівські інтермедії за своєю тематикою ,ідеями близькі до життя народу ,відтворюють актуальні проблеми .Тематика Дернівських інтермедій різнобічна – їх автори змальовували побутове життя народних мас ,зачіпали проблеми народної освіти.
В «Інтермедії на дві персони: німець і хлоп» зображено конфлікт між зайдою-чужинцем та українським селянином. Німець вимагає у хлопа смачної поживи та м’якої постелі, йому хочеться масла, меду, білого хліба і холодного пива, а в селянина того немає. Німець незадоволений, кричить на селянина, погрожує, але селянин не боїться, бо в нього є надійна зброя — замашний ціп. Сцена побиття німця — символічна, оскільки відображає морально-психологічну зверхність селянина у протистоянні з агресивними чужинцями-здирниками.Засобами зображення у цій інтермедії є широкі, плакатні, часом карикатурні штрихи у змалюванні персонажів, їх однозначна узагальнена характеристика.
Ще виразнішим є соціальний підтекст в «Інтермедії на три персони: хлоп, поляк і німець». У ній хлопу притаманні якості завзятого козака, який кидається на ворогів-чужинців і перемагав їх.
Зміст і спрямованість інтермедій з часом зазнали певної еволюції: від розігрування анекдотів до зображення соціальних конфліктів, які на сцені набували символічного змісту, виражали соціальний протест, були відгомоном життя простого люду. Завдяки цьому інтермедії вносили у книжну літературу демократичні елементи, впроваджували у письменство живу народну мову.
