Емоційна тональність –відповідає осн.емоційним станам людини .Види емоц.тональності :1.епічність,2.ліричність,3.драматичність.
Ліричність:1.сентименталізм.2.романтична.3.гумористична.4.меланхолічна.4.оптимістична,песик.
Драматизм:1.трагічність емоц.тональності.2.сатирична.3.саркастична.4.мелодрматична.
Епічність:1.героїчна,2,описова.3.фантастична.
Художня тенденція- об’єктивно наявне в худ.творі образне розкриття авторського ставлення до означуваного –це переважання свідомих авторських настанов .
Пафос -1.характеристика авторського стилю,підвищений риторизм.2.переважання трагічного героя.3.складова частина естетичної категорії піднесення.4.боротьба духу свободи та інтелекту з фізичн.стражданнями.5.сукупність людських імпульсів та пристрастей(прагнення до самовдосконалення ,інстинктом кохання ,почуття )6.ідея-пристрасть ,яку автор споглядає не розумом не почуттям ,а всією повнотою свого морального буття.
До форм естетичної свідомості, поряд з естетичним почуттям та естетичним смаком, належить естетичний ідеал як необхідна складова духовного досвіду з огляду орієнтації його на ідею досконалості.
Ідеал (від лат. idea) означає: першо-образ, взірець досконалості. Естетичний ідеал — це вид естетичного відношення, що є образом належної й бажаної естетичної цінності [16, с. 97]. Поняття "ідеал" осягає усі сфери духовного досвіду з огляду гранично можливої його досконалості — ідеї досконалості. Це бажаний взірець, мета прагнень. Тому правомірно говорити про ідеал моральний, політичний, суспільний, пізнавальний тощо. Утримання ідеалу як мети та наслідку практичного формування, пізнавального процесу, моральних стосунків визначає спрямованість на досконалість, а результативність засвідчує сходження на нові щаблі духовності. Тому ідеал постає критерієм оцінки явищ на їх відповідність образу досконалості.
