Оксюморон, або оксиморон — це стилістична фігура, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу. Наприклад: «На нашій — не своїй землі» (Т. Шевченко); «довго тягтиметься мить» (Є. Плужник); «холодний окріп нарзану» (М. Лєрмонтов). Оксюморон дуже виразний стилістичний прийом: використовуючи мінімум мовленнєвих засобів, він характеризує складність, внутрішню суперечність описуваного предмета або явища.
Метафора –полягає в перенесені властивостей та ознак певного предмета ,явища ,аспекту буття ,на інші за принципом уподібнення або розподібнення (приховане порівняння) але якщо в порівнянні фігурують обидва предмета які зіставляються ,то у метафорі тільки один.
Залежно від співвідношення зіставл.предметів виділ4 види метафор :1.заміщення живого живим,2.хаміщюзеживого живим(уособлення,прозопепя),3.заміщ.живого неживим .
Оксиморон наближу.до метафори ,але перенесення ознак здійсн.за принципом контрасту (антитези)