Жанр – форма мистецького осмислення світу та художньої організації тексту. Виокремлюють жанри епічні, драматичні і ліричні. Для ліричних жанрів характерні увиразнено суб’єктивна форма вираження певного психологічного стану (переживання думки почуття), незначний обсяг, велика кількість образів, експресія, медитативність, виразність художньої мови, образ ліричного героя, ритмічність, милозвучність. Традиційні ліричні жанри – гімн, псальма, елегія, панегірик, романс, епіграма, пастораль, медитація, ода.Гімн-не має чіткого етимологічного значення.Урочистий музичний твір програмного звучання .Гімни в наш час викон.в особливо урочистій обстановці ,під час офіційних церемоній ,видатних перемог у спорті .Літер.основою гімні слугує вірш,що найбільше передає нац.характер ,сповнений громадянського пафосу та певної символіки .Романс –сольна лірична пісня ,здебільшого про кохання,виконується з музичним супроводом.Ода –ліричний твір ,який славить богів ,видатних людей ,важливі суспільні події Стиль таких творів є особливо урочистим ,з елементами патетики ..Елегія –ліричний твір меланхолійного ,сумного змісту .Послання-ліричний твір ,написаний у формі листа .У творах цього жанру використовув.дидактична або морально-філософська проблематика .Медитація-жанр ліричної поезії ,в якому поет розмірковує над онтологічними ,екзистенціальними проблемами.В основі медитативної лірики- аналіз внутрішнього світу людини,співвіднесеної з довкіллям.Автор медитації прагне пізнати себе і світ ,певні життєві явища.
