Літературознавство є самостійною галуззю з чітко окресленим об’єктом вивчення, власними тематикою і проблематикою досліджень. Проте воно тісно пов’язане з іншими гуманітарними науками - естетикою, лінгвістикою, філософією, історією, фольклористикою, релігієвознавством, логікою, етнологією, психологією, соціологією. До нього належать текстологія, палеографія, бібліографія, перекладознавство. Допоміжні засоби літературознавства.
Історіографія – дисциплін як досліджує історію розвитку т нагромадження юнь з нових літературознавчих дисциплін.
Бібліографія – наукова літературознавча галузь яка займається виявленням обліком і систематизацією друкованих творів худ літератури.
Текстологія – досліджує і тлумачить худ тексти з метою донести їх до читача в задуманому автором вигляду.
Палеографія – виникла в 18 ст у зв’язку з потребою визначити справжність літературних п’яток і відрізнити їх від підробок.
Герменевтика – наука тлумачення текстів.
Психологія літературної творчості – вивчає психічні процеси пов’язані з актом худ творчості т її сприйняттям.
Перекладознвство – є складовою частиною комперантивістики. Вона досліджує теорію і практику перекладної справи, закономірності художнього перекладу.