Перший етап. Основним завданням першого етапу, який триває від кількох хвилин до декількох годин з моменту виникнення надзвичайних ситуацій, є термінова оцінка обстановки, що склалася, і масштабів НС для визначення і проведення першочергових заходів, спрямованих на захист виробничого персоналу і населення та локалізацію надзвичайної ситуації.
На цьому етапі необхідно провести такі заходи:
оповіщення, інформування про надзвичайну ситуацію виробничого персоналу, відповідних органів виконавчої влади і населення з метою вжиття заходів щодо захисту, припинення виробничої діяльності, виводу із небезпечних зон;
термінова оцінка обстановки і масштабів надзвичайної ситуації;
виклик персоналу аварійних служб і бригад;
проведення рятувальних робіт та робіт щодо локалізації вторинних факторів (пожеж, обвалів, затоплень тощо);
проведення спеціальної профілактики.
Реалізація зазначених заходів вимагає залучення всіх сил і засобів об’єкта (району, регіону). Крім того, залучаються сили і засоби, які виділяються за планами взаємодії.
Другий етап. Завданнями другого етапу, який може тривати декілька діб, є: уточнення обстановки, що виникла;
продовження проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
вжиття додаткових заходів безпеки виробничого персоналу і населення;
визначення втрат і збитків;
надання допомоги потерпілим;
відновлювання систем життєзабезпечення і життєдіяльності;
надання компенсації за втрачене майно, будівлі тощо.
Третій етап. Цей етап є перехідним від надзвичайної ситуації до нормальної обстановки. На цьому етапі уточняються та з’ясовуються: втрати життя та здоров’я людей, збитки в економіці і господарстві об’єкта (району, регіону);
проводиться поступове зняття обмежень, які було введено (евакуація населення, повернення в обіг сільськогосподарських земель, відновлення роботи зупинених підприємств тощо);
відновлюється регіональна інфраструктура;
продовжується надання компенсацій тощо.
