Непо́вний робо́чий час — вид робочого часу, який менший від нормованого і встановлюється за особистою угодою між працівником і роботодавцем. Підставами для застосування неповного робочого часу чи тижня можуть бути: вагітність жінки, наявність у жінки дитини віком до 14 років, дитини-інваліда; також скорочений робочий час мають жінки, які здійснюють догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку та інваліди.
Наднормові роботи, роботи понад встановлену тривалість робочого часу. Застосовуються лише у виняткових випадках :
1) проведення робіт, необхідних для оборони країни, а також запобігання суспільному або стихійному лиху, виробничій аварії і негайному усуненню їх наслідків;
2) проведення суспільно необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опалюванню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку, для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
3) необхідність виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу або зосередження вантажів в пунктах відправлення і призначення;
4) продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; у цих випадках власник або уповноважений їм орган зобов'язаний негайно прийняти заходи до заміни змінника іншим працівником.
