Анатомія. Середній мозок.

Середній мозок: чотирьохгорб’я, ніжки мозку,водопровід,функції та можливі їх розлади.
Середній мозок(СМ)- це відділ головного мозку, який є безпосереднім продовженням моста. Разом з довгастим мозком і мостом утворює стовбур мозку.В процесі еволюції СМ виник і розвинувся у зв'язку з удосконаленням зору і слуху.Через СМ проходять усі нервові волокна, що з'єднують спинний і з переднім мозком. Чотиригорбикове тіло(ЧТ) - нервова пластинка з чотирма горбиками,від яких відходять по одному пучку нервових воло­кон, що з'єднуються з колінчастими тілами проміжного мозку. Всередині горбиків міститься скупчення сірої речовини – ядра. Рухові імпульси, що виникають в ядрах ЧТ під впливом зорових і слухових подразнень, передаються у довгастий, спинний мозок і далі до м'язів, які формують рухи у відповідь на слухові і зорові подразнення. Будова ядер нижніх горбків(підкіркові центри слуху) проста: вони складаються з більш-менш однакових нервових клітин середнього розміру і відіграють істотну роль в реалізації функції слуху і складних рефлексів у відповідь на несподівані звукові подразнення. Ядра верхніх горбків(підкіркові центри зору) організовані більш складно і мають шарувату будову, беручи участь у здійсненні безумовних рефлексів у відповідь на зорові подразнення. Крім того, ці ядра координують рухи тулуба, мімічні реакції, рухи очей, голови, вух  у відповідь на зорові стимули. Ніжки мозку(НМ) - товсті пучки нервових волокон, які сполучають довгастий мозок і міст із великими півкулями головного мозку. Ніжки мозку утворені нервовими волокнами, між якими містяться скупчення нейронів — ядра.Найбільші з них — червоне ядро,яке ​​є одним з центрів, що беруть участь у регуляції тонусу і координації рухів. При ураженні червоного ядра і його шляхів у тварини розвивається так звана децеребраційна ригідність, а також чорна субстанція, що координує діяльність мімічних м'язів і дрібні рухи, наприклад, пальців рук. Патологічні процеси в середньому мозку призводять до порушення м’язового тонусу. Поразка чорного речовини викликає акинетико-ригідний синдром.  В основі ніжок розміщені, головним чином, рухові нервові волокна, а в покришці – чутливі. Основа ніжки середнього мозку складається з волокон, які сполучають кору великого мозку і інші утвори кінцевого мозку з нижчими утворами мозкового стовбура та спинного мозку. Велика частина основи зайнята волокнами пірамідного шляху.В глибині СМ є водопровід мозку оточений  сірою речовиною, що має за своєю функцією відношення до вегетативної системи, а також з'єднує 4-й і 3-й шлуночки мозку.  У нижньому відділі покришки середнього мозку розташовується ядро ​​ блокового нерва. Ядро блокового нерва іннервує верхній косий м'яз ока. На рівні середнього і верхнього відділів — комплекс ядер окорухового нерва. Його нейрони іннервують верхній, нижній і внутрішній прямі, нижній косий м'язи ока, а також м'яз, що підіймає повіку, парасимпатичні волокна, змінюють просвіт зіниць на дію світла. Ураження ядер окорухового нерва викликають опущення верхньої повіки, обмеження рухів очного яблука вгору, вниз, всередину, розходиться косоокість, двоїння предметів, розширення зіниці, порушення конвергенції і акомодації, а також синдром Вебера -  ураженням окорухового нерва на стороні вогнища і геміплегією з центральним парезом м’язів обличчя і мови на протилежній стороні. При обширних, частіше судинних, процесах в середньому мозку із залученням ядер ретикулярної формації нерідко виникає порушення неспання і сну. Іноді спостерігається «педункулярний галлюціназ», що супроводжується в основному зоровими галюцинаціями: хворий бачить фігури людей і тварин, зберігає до них критичне ставлення.