Динамічну в’язкість молока визначають на віскозиметрі Геплера з комплектом кульок різного діаметра та циліндричним калібром. Кульки підбирають так, щоб тривалість падіння кульки на відрізку І00 мм була не менш як 25 с.
Для отримання точного результату на приладі необхідно під час досліду підтримувати точну температуру, використовуючи ультратермостат.
Перед визначенням в’язкості віскозиметр встановлюють за рівнем перед білим екраном, що добре освітлюється. Внутрішня трубка, її кришка та кульки повинні бути ретельно очищені. Для знежирення застосовують гарячий розчин соди з додаванням 5% -го розчину аміаку, після чого внутрішню трубку ополіскують водою.
Для проведення визначень внутрішню тубку приладу заповнюють молоком. Для цього трубку закривають гумовою пробкою і обережно по стінках, для запобігання утворенню піни, приливають молоко, щоб рівень його був приблизно на 25 мм нижче верхнього краю трубки. За допомогою пінцета беруть потрібну кульку і вводять у трубку з молоком. Якщо нижче кульки потрапили бульбашки повітря, їх видаляють підштовхуванням кульки скляною паличкою.
Кульку відпускають і спостерігають за її просуванням. У момент, коли нижня ч&стина кульки проходить повз верхню кільцеву відмітку, вмикають секундомір, а в момент, коли нижня частина кульки Проходить повз нижню відмітку, вимикають. Проводять декілька паралельних визначень.
Абсолютну (динамічну) в’язкість досліджуваної сировини, Па-с, визначають за формулою
?=((?(d- d1)k)/100)*10-3
де ? - тривалість падіння кульки, с; d, d1 - густина відповідно матеріалу, з якого виготовлено кульку, та досліджуваної сировини при температурі 20 °С,кг/м3; к - константа кульки.
Густина матеріалу, з якого виготовлено кульку, та константа кульки визначаються за документацією на використовуваний прилад.
