Згідно з біблійним переказом, люди говорили однією мовою і розуміли один одного, але при будівництві Вавилонської вежі Бог розгнівався та змішав їх мови, щоб вони перестали розуміти один одного і не змогли її добудувати. Так з'явилася потреба в перекладі та перекладачах. Якби Вавилона не було, професія перекладача не потрібна була б в принципі.
Вавилон став асоціюватися з багатомовністю і, відповідно, не міг не відбитися на подальшій діяльності перекладачів. Для сучасних перекладачів Вавилон - символ їхньої професії.
Міфи – це оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участю богів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства.
На прикладі міфу про Вавилонську вежу можна зробити висновок про «божественне» походження слова і, як наслідок – перекладу.
Виникнення перекладацької діяльності відноситься до епохи стародавнього світу. Як і в багатьох галузях культури і науки місцем виникнення та розвитку перекладацької діяльності став Стародавній Рим. Так, римський філософ і політик Цицерон є одним з перших перекладачів з грецької мови: їм були перекладені на латинь окремі праці філософів Платона і Демосфена, деякі твори Гомера, Софокла, Евріпіда та інших грецьких драматургів. Інший великий римлянин - Горацій - вперше використав термін "перекладач".
Древний Вавилон - двуязычие (шумерский и акаддский языки).
Принципы перевода в Древнем Вавилоне:
- дословный перевод (замена каждого слова на эквивалент)
- подстрочный перевод (между строк оригинала, но тоже дословно)
- вольный перевод
- пересказ
- сокращенное изложение
Имелись словари, выполнялся перевод не только деловых , но ихудожественных, поэтических текстов. Появилась новая функция перевода - продолжение литературной традиции.
