|
|||||||
2. Суспільно-політичне життя. Створення багатопартійної системиПо другому питанню відмітимо, що з початку 90-х рр. Україна відійшовши від тоталітарної однопартійності стала на шлях формування багатопартійної системи. До головних причин, що призвели до багатопартійності можна віднести: - розширення демократизації суспільного життя, гласність; - історичне коріння багатопартійності в Українв; - розвиток в Україні дисидентського руху; - нездатність КПРС виконувати керівну роль у суспільстві, яку вона собі привласнила. В історії становлення багатопартійності виділяють три етапи: 1. 1988-1989 рр. – створення умов багатопартійності. Створення опозиційних до КПРС неформальних об‟єднань та рухів, що пізніше трансформувалися у політичні партії. В цей час в Україні розгортають активну діяльність Українська Демократична Спілка (УДС), пізніше перейменована в Українську Народно-Демократичну Лігу (УНДЛ), Українська Гельсінська Спілка (УГС), Народний Рух України за перебудову (НРУ). 2. 1989-1990 рр. – етап безпосереднього створення початкової багатопартійності. За цей час створено понад 20 партій, в які об‟єдналися понад 30 тис. осіб. 3. Початок 1991р. – серпень 1991р. кардинальні зміни у становленні багатопартійності. Заборона діяльності КПУ після спроби державного перевороту в Москві 19-21 серпня 1991р. у зв‟язку з доказами про підтримку керівництва КПУ державного перевороту. Виникнення, становлення й утвердження політичних партій контролюють державні інституції. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією (ст..36) і Законами України (ст..15). На сьогодні в Україні існує понад 100 політичних партій, яких поділяють на праві (націонал-радикальні), ліві (соціалістичного та комуністичного спрямування) й центристські( націонал-демократичного, ліберально-демократичного, соціал-демократичного спрямування) Прийняття закону «Про політичні партії в Україні « (28 квітня 2001р) було викликане потребою сприяти процесам зміцнення й консолідації політичних партій.
|
|||||||
|