Переходячи до підготовки третього питання, перш за все з‟ясуйте причини
зародження козацтва в Україні, його становлення як стану українського суспільства та визначте його роль в історії нашого народу. Термін „козак” згадується в джерелах ще в 1240 р. і означає тюркськими мовами „одинокий”, „схильний до розбою”, половецькою – „страж”. Козацтво – суспільний стан в Україні ХV – ХVIII ст. , який виник у процесі боротьби землеробського і кочового населення в зоні т.зв. Великого кордону, який розділяв європейську та азійську цивілізації. Також до причин виникнення козацтва слід віднести й посилення феодально-кріпосницького гніту з боку магнатів, що примушувало селян й міщан шукати кращої долі на неосяжних степових просторах.
Сучасні дослідники виділяють три стадії розвитку козацтва.
Перший – кінець ХV ст. – до 80-х років ХVІ ст. Протягом цього періоду козацтво було переважно суспільно-побутовим явищем, не мало сталої структури і організації.
З огляду на це маємо й небагато достовірних згадок про нього. Навіть перша спроба його організації – заснування Д.Вишневецьким (Байдою) Січі в 1552-1558 рр. оповита напівлегендарними сюжетами.
Другий – 80-90-ті роки ХVІ ст. У цей час козацтво зростає чисельно, остаточно формуються його організаційні структури та чітко не розмежовані між собою категорії.
Серед них – запорозьке (низове) козацтво – козаки, що проживали поза межами Речі Посполитої, в пониззі Дніпра в межах військово-політичної організації Запорізька Січ, якa
стала своєрідною демократичною козацькою республікою з власним політичним устроєм. З наміром використання частини козаків, як прикордонну охорону, а також для нагляду за козацькою масою, у 1572 р. польською владою було створено привілейоване козацьке формування – реєстрове козацтво, яке перебувало на службі польського короля. Більшість козацтва, що мешкала у прикордонних містах (городове козацтво), вело козацький спосіб життя, не маючи офіційно визнаного статусу з боку польської держави. Протягом XVI-XVIII ст. польськими магнатами створюються приватні військові формування – надвірне козацтво. Цей поділ не мав чітко окреслених структур і перехід з однієї категорії до іншої був досить легким.
Третій – перша половина ХVІІ – XVIII ст. Протягом цього часу козацтво поступово перетворилося на впливову політичну силу, яка стала на захист інтересів українського народу і стала джерелом його державотворчої енергії. Запорізька Січ стала ядром боротьби за національне визволення, навколо неї групувалися всі інші політичні сили суспільства.
Також українці в особі козаків повернулися на міжнародну політичну арену як захисники християнського світу від мусульманської загрози. Вони стали важливим політичним чинником на теренах Східної Європи. Соціальний, національний та релігійний гніт, який відчуло на собі українське суспільство у Речі Посполитій, призвели до низки великих повстань, провідну роль в яких почало відігравати козацтво. Перше велике антипольське повстання відбулося в 1591-1593 рр. під проводом гетьмана реєстрових козаків К.Косинського. Воно охопило Київщину та Переяславщину. Виступ підтримала Запорізька Січ. Придушення повстання Косинського не принесло спокою Польщі. В 1594 р. виникає нове повстання під проводом Г.Лободи, М.Шаули та С.Наливайка. За розмахом це було найбільше повстання. Воно було придушене з надзвичайною жорстокістю. В часи „мирного протистояння” козаків та Польщі, якого дотримувався П.Сагайдачний, польським урядом не було здійснено жодних кроків по врегулюванню українсько-польських конфліктів. Це призвело до низки повстань по смерті цього великого гетьмана. В 1625 р. вибухнуло повстання під проводом М.Жмайла, в 1630 р. – Тараса Трясила, в 1635 р. – під проводом І.Сулими. В 1637 р. вибухнуло нове велике повстання під проводом Павла Бута (Павлюка), до якого приєднались повстанці на чолі з Я.Остряницею, К.Скиданом та Д.Гунею. Це повстання знову зазнало поразки. З 1639 р. по 1648 р. тривав т.зв. „золотий спокій” в Речі Посполитій. Жорстокими засобами посиливши соціальний, національний та релігійний ґніт в українських землях, обмеживши права і вольності козаків, польський уряд намагався зломити волю українців то боротьби. Але цей „спокій” не міг тривати довго і рухнув з повстанням Б.Хмельницького.
