|
|||||||
3. Причини занепаду давньоруської державиІз середини ХІІ ст. Київська Русь вступає в період феодальної роздрібненості. Перші її ознаки з‟явились по смерті Ярослава Мудрого. Причинами роздрібненості були: • послабленням влади великого князя; • перетворення великого землеволодіння на спадкове, а господарство на натуральне, що зменшувало потребу в торгових контактах і об‟єднанні земель; • посилення децентристських тенденцій в середині держави; • воєнно-політичне посилення бояр та удільних князів, які ставили власні інтереси вище за державні; влада великого князя стала зайвою; • постійними міжусобними війнами князів; • великі простори держави, різний етнічний склад руських територій; • загостренням соціальних проблем; • частими нападами половців; • переміщенням торгових шляхів в Середземне море, в Італію, у зв‟язку зі зміною геополітичної ситуації в Європі, зумовленої хрестовими походами. Найбільшими князівствами стали: - Київське, Переяславське, Чернігіво-Сіверське, Волинське, Галицьке, які стали основою формування Української держави; - Володимиро-Суздальське, Новгородське, Псковське, Смоленське, Рязанське – основа Московської держави; - Полоцьке, Мінське, Турівське – основа Білоруської держави. Наслідками феодальної роздробленості були як негативні так і позитивні: - міжусобна боротьба підривала сили князівств, Русь не могла опиратися нападам половців, які грабували руські землі; - Русь опинилась на узбіччі торгових шляхів; - Удосконалення системи управління удільними землями, розвиток демократичних традиці: скликання народного вча; - Економічне та культурне піднесення руських земель на окраїнах держави.
|
|||||||
|