72. Поняття і суть окремогопровадження. Порядок розгляду справ окремогопровадження.
Відповідно до ст. 234 ЦПК окремим провадженням визнається вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справиокремогопровадження, щостановлятьцивільнуюрисдикцію суду, слідподілити на три групи. По-перше, цесправи, порядок розгляду та вирішенняякихвизначенийцивільнимпроцесуальнимзаконодавством. Ними є справипро:
- обмеженняцивільноїдієздатностіфізичної особи, визнанняфізичної особи недієздатною та поновленняцивільноїдієздатностіфізичної особи;
- наданнянеповнолітнійособіповноїцивільноїдієздатності;
- визнанняфізичної особи безвісновідсутньоючиоголошенняїїпомерлою;
- усиновлення;
- встановленняфактів, щомаютьюридичнезначення;
До другоїгрупивідносятьсясправи, якітількипоіменовані ЦПК, однакособливостіїхрозглядувизначенііншими актами законодавства. Такими є справи про надання права на шлюб (ст. 23 СК), про розірванняшлюбу за заявоюподружжя, яке маєдітей (ст. 109 СК), про поновленняшлюбупісляйогорозірвання (ст. 117 СК), про встановлення режиму окремогопроживання за заявоюподружжя (ст. 119 СК). До третьоїгрупиможуть бути віднесенісправи, якіможутьрозглядатися у порядку окремогопровадження, якщо актами законодавствавонивіднесені до цивільноїюрисдикції (ст. 234 ЦПК).
Ознаками окремого провадження є, насамперед, його несумісність із спором про право. Якщо у ході розгляду справи виявиться, що предметом судового розгляду справи є спір про право, суд повинен залишити заяву без розгляду (якщо справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства) або закрити провадження у справі, якщо предметом судового розгляду і вирішення виявиться спір про право адміністративне або господарське, які можуть бути предметом розгляду у порядку відповідного адміністративної та господарської судової юрисдикцій.
Ще однією важливою ознакою цього виду провадження є відсутність сторін із протилежними інтересами.
Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов’язаний роз’яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.
З метою з’ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв’язку з укладенням мирової угоди.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
