28.Принципи нотаріального процесуального права. Нотаріальний процес та його стадії.
Принципи нотаріального процесуального права — це керівні положення, на яких базується нотаріальне процесуальне право, організація і здійснення нотаріальної діяльності.
В Конституції України немає спеціальних норм, які б безпосередньо стосувались нотаріального процесу, але конституційні принципи безпосередньо стосуються і правовідносин у нотаріальному процесі. Так, ст. 8 Конституції України передбачається, що в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні їй відповідати, її норми є нормами прямої дії. Значення принципів нотаріального процесуального права полягає в тому, що вони:
— є основою для об'єднання всіх норм та інститутів в одну галузь права, тобто є індивідуалізуючою ознакою даної галузі права;
— вони є похідною основою для тлумачення норм нотаріального процесуального права, розуміння їх змісту та значення;
— вони не тільки характеризують нотаріально-процесуальне право України, але є основною підставою для порівняння норм, що регулюють діяльність нотаріату в Україні, з аналогічними нормами іноземних країн та в першу чергу з країнами Міжнародного Союзу Латинського нотаріату, членами якого є нотаріуси 66 країн світу.
Всі принципи нотаріального процесуального права — це найважливіші прояви демократизму нашого суспільства, основним завданням якого є побудова правової держави.
Принципи нотаріального процесуального права як і принципи будь-якої галузі права тісно взаємопов'язані між собою та являють собою одну логіко-правову систему. Тільки в сукупності та у якості системи вони характеризують нотаріальне процесуальне право як самостійну галузь права, яка побудована, перш за все, на конституційних засадах. Порушення одного принципу, як правило, тягне до порушення іншого. Одні принципи У Цій системі можна розцінювати як гарантії реалізації інших.
Зміст будь-якого принципу нотаріального процесуального права розкривається не тільки безпосередньо однією нормою, але й змістом інших принципів галузі. Так, ПРИНЦИП диспозитивності не може бути реалізовний самостійно, бо він тісно пов'язаний принципом сприяння громадянам, установам, підприємствам і організаціям, в здійсненні їх прав і охоронюваних законом інтересів, а також безпосередньо залежить від принципів законності та обгрунтованості нотаріальних актів. Але кожний принцип, входячи в систему, займає своє власне, спеціальне та самостійне, тільки йому відведене місце. Саме це обумовлює його взаємозв'язок з іншими принципами, забезпечуючи ефективність самостійного впливу на суспільні відносини і результативність дій всіх пов'язаних з ним принципів.
Система принципів нотаріального процесуального права є індивідуальною, оскільки залежить від предмета нотаріального процесуального права. Система принципів разом із предметом та методом характеризують самостійність нотаріального процесуального права як галузі.
Принципи організації та діяльності нотаріату в Україні виражають найбільш суттєві риси правового регулювання суспільних відносин, які випливають з Конституції України та одержали своє закріплення в Законі України “Про нотаріат”, а також зумовлюються змістом діяльності нотаріальних органів. В систему принципів нотаріального процесуального права входять:
— принцип законності ( ст. 5, 7, 21, 39, 47, 49, 51 Закону);
— принцип обгрунтованості нотаріальних актів;
— принцип національної мови (ст. 15 Закону);
— принцип сприяння громадянам, установам, підприємствам і організаціям, в здійсненні їх прав і охоронюваних законом інтересів (ст. 5 Закону);
— принцип, який відоображає специфіку діяльності нотаріальних органів — додержання таємниці вчинюваних нотаріальних дій (Ст. 8 Закону);
— принцип диспозитивності;
— принцип незалежності нотаріусів;
— принцип неупередженості нотаріусів;
— принцип доступності і гарантованості охорони і захисту безспірних прав;
— принцип безспірності нотаріального процесу;
— принцип рівності прав всіх учасників нотаріального процесу.
Стадія нотаріального процесу як його складова частина утворюється сукупністю нотаріальних процесуальних дій, спрямованих до однієї найближчої процесуальної мети, і характеризується просторово-часовими межами, специфічним колом суб’єктів, які мають певні права й обов’язки, властиві саме їм у цій стадії, і володіють процесуальними документами, що видаються нотаріусом у даній стадії.
Обов’язкові стадії: 1) порушення нотаріального провадження; 2) підготовка до вчинення нотаріальної дії; 3) розгляд нотаріальної справи по сул та написання нотаріального акту.
Стадія порушення нотаріального провадження складається з подання заяви і прийняття її посадовою особою, яка вчиняє нотаріальну дію. Прийняттю заяви передує перевірка передумов на вчинення тієї чи іншої нотаріальної дії та умов реалізації цього права. Стадія порушення нотаріального провадження починається в момент звернення зацікавленої у вчиненні нотаріальної дії особи до нотаріуса чи прирівняної до нього особи і закінчується прийняттям рішення про вчинення нотаріальної дії або відмову в її вчиненні.
За своїм характером підстави для відмови в порушенні нотаріального провадження можуть бути розподілені на дві групи. До першої належать випадки, коли у зацікавленої особи відсутнє право на звернення в органи нотаріату. Друга охоплює випадки, коли зацікавленою особою не дотримуються необхідні умови вчинення права на звернення в нотаріальні органи. У стадії порушення нотаріального процесу нотаріусом здійснюються також дії, спрямовані на встановлення особи громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії (ст. 43 ЗУ «Про нотаріат»), та перевірку дієздатності громадян і правоздатності юридичних осіб, які беруть участь у правочинах (ст. 44 ЗУ «Про нотаріат»).
Стадія підготовки як самостійна стадія нотаріального процесу має своєю метою створити необхідні умови для правильного вчинення нотаріальної дії та прийняття нотаріального акту. Зміст стадії підготовки складають дії пов’язані з:
- встановленням кола фактів, що мають значення для даної справи;
- визначенням кола доказів, необхідних для підтвердження цих фактів;
- рішенням питання про склад осіб, що матимуть взяти участь у вчиненні даної нотаріальної дії;
- забезпеченням надання усіх потрібних доказів і доведення до відома осіб, зацікавлених у справі, тієї інформації, одержання якої ними від нотаріуса передбачено законодавством;
- роз’ясненням особам, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій, їх змісту і значення із вказівкою можливих правових наслідків.
Здійснивши всі підготовчі дії, нотаріус переходить до розгляду справи по суті та здійсненню нотаріального акту, що закінчується винесенням відповідного процесуального документа — видачею нотаріального свідоцтва чи вчиненням посвідчувального напису.
Предметом діяльності нотаріуса на стадії розгляду справи по суті та вчинення нотаріального акту буде аналіз представлених доказових матеріалів, їх дослідження й оцінка, на підставі чого буде зроблений висновок про застосування норм матеріального права та оформлений і виданий відповідний процесуальний документ. Розглянута стадія складається з кількох частин: підготовча частина, безпосереднє вчинення посвідчувального напису або видача свідоцтва і реєстрація нотаріальної дії.
Нотаріально засвідчувані угоди, а також заяви й інші документи підписуються у присутності нотаріуса чи іншої посадової особи, що вчиняє нотаріальну дію. Ст. 52 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що всі нотаріальні дії реєструються в реєстрах нотаріальних дій. Нотаріальна дія вважається вчиненою з моменту реєстрації її в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій (п. 25 Інструкції).
