В умовах ринкової економіки податкова система є важливим елементом регулювання економічних і соціальних процесів у державі. Ефективність  її функціонування визначається багатьма факторами і насамперед економічним становищем країни, розкладом політичних сил, рівнем податкової культури, досягненнями економічної науки тощо.

          Зміст і структура податкової системи визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її самостійно, відповідно до завдань соціально-економічного розвитку.

  Податкова система – сукупність врегульованих правовими нормами податків і зборів, що стягуються з юридичних і фізичних осіб на території певної держави, принципів, форм і методів їх встановлення, зміни або відміни, а також дій щодо забезпечення їх сплати, контролю і відповідальності за порушення податкового законодавства.

Податкова система включає дві групи відносин:                                                                         по-перше, відносини які регулюють сукупність податків і зборів;                                                                                                                                               по-друге, відносини  щодо встановлення, змін, відміни податків і зборів,

        забезпечення їх сплати, організації контролю і відповідальності за

        порушення податкового законодавства.

Важливою складовою податкової системи є принципи її побудови, які розробляються виходячи із загальних принципів оподаткування, вироблених фіскальною теорією і практикою. Основоположником теорії оподаткування є шотландський економіст і філософ Адам Сміт. Він розробив чотири загальних принципи оподаткування, складання і класифікації: рівномірність, визначеність, зручність, дешевизна. Всі ці принципи набули особливої актуальності в даний час. Порушення їх приводить до обтяжливості  податків, гальмує інвестиційні процеси, веде до серйозного розшарування суспільства.

Податкова система України встановлена Законом «Про систему оподаткування», прийнятим в 1991г. В даний час система оподаткування будується відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» від 19.02.1997г. і подальшими змінами і доповненнями до нього. Цим законом визначені такі принципи побудови і призначення системи оподаткування:

• стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на Світовий ринок високотехнологічної продукції;
• стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності – введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;
• обов'язковість – впровадження норм щодо сплати податків і зборів, визначених на підставі достовірних даних про об’єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;
• рівнозначність і пропорційність – справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів  - на більші доходи;
• рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо сплати податків і зборів;
• соціальна справедливість – забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого мінімуму доходів громадян та застосування  диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;
• стабільність – забезпечення незмінності податків і зборів (обов’язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;
• економічна обгрунтованість – встановлення податків і зборів (обов’язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення  збалансованості витрат бюджету з його доходами;
• рівномірність сплати – встановлення строків сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;
• компетенція – встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;
• єдиний підхід – забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов’язковим визначенням платника податку і збору (обов’язкового платежу), об`єкта оподаткування, джерела сплати податку, збору (обов’язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов’язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;
• доступність – забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов’язкових платежів).

         Сучасні податкові системи мають досить складну структуру, яка включає в себе різні види податків.

Система оподаткування в Україні складається із загальнодержавних і місцевих податків і зборів.

Загальнодержавні податки і збори складаються з чотирьох груп: прямі податки; непрямі податки; платежі за ресурси і інші обов’язкові платежі; збори до цільових фондів.

До складу цих груп входять:

а) прямі податки:

1. податок на прибуток підприємств;
2. податок на доходи фізичних осіб;
3. податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів;
4. податок на нерухоме майно (закон ще не прийнятий);
5. плата (податок) за землю;
6. податок на промисел;

б) непрямі податки:

1. податок на додану вартість;
2. акцизний збір;
3. мито;

в) платежі за ресурси і інші обов’язкові платежі:

1. збір за спеціальне використання природних ресурсів;
2. збір за геологорозвідувальні роботи, що виконуються за рахунок Державного бюджету;
3. державне мито;
4. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (введений з червня 1999г.);
5. єдиний збір, що стягується в пунктах пропуску через державний кордон України;   
6. збір за використання радіочастотного ресурсу України;
7. збір за проведення гастрольних заходів ;
8. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та      теплову енергію;
9. судовий збір;
10. збір у вигляді цільової надбавки до затвердженного тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності;
11. фіксований сільськогосподарський податок.

г) збори до цільових фондів:

21) збір на обов’язкове  державне пенсійне страхування;

22) збори  до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

23) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

           До спрощеної системи оподаткування відносяться:

• єдиний податок (для малого підприємництва);
• фіксований прибутковий податок (для оподаткування фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності).

                   До місцевих податків і зборів відносяться:

1. податок з реклами;
2. комунальний податок;
3. збір за припаркування автотранспорту;
4. ринковий збір;
5. збір за видачу ордера на квартиру;
6. курортний збір;
7. збір за участь у бігах на іподромі;
8. збір за виграш на бігах на іподромі;
9. збір з осіб, що беруть участь в грі на тоталізаторі на іподромі;
10. збір за право використання місцевої символіки;
11. збір за право проведення кіно- і телезйомок;
12. збір за право проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;
13. збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;
14. збір із власників собак.