пользователей: 30398

предметов: 12406

вопросов: 234839

Конспект-online

I семестр:

»	правила написання великої літери
»	відмінювання прізвищ, імен, по батькові
»	Правила вживання апострофа укр яз
»	Правила вживання апострофа українська
»	1. Місце курсу «Історія України» у системі гуманітарних наук.
»	2. Передумови утвореня державності у східних слов'ян
»	4. Київська Русь: соціально- економічний розвиток.
»	5. Державний устрій Київської Русі.
»	6.1 Феодальна роздробленість Русі : причини та наслідки.
»	6.2 Політичне розмежування земель Південно-Західної Русі у кінці ХШ-Х1У ст.
»	7. Галицько-Волинська держава та її роль в історії українського народу.
»	8. Утворення Великого князівства Литовського як Західного політичного центру к
»	9. Входження українських земель (Східної Волині, Поділля, Київщини, Чернігово-Сі
»	10. Політичний розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовськ
»	11. Люблінська унія 1569 року та перехід українських земель до складу Польщі. Зд
»	12. Виникнення та становлення козацького стану (друга половина XV ст. -перша пол
»	13. Утворення Запорозької Січі. Політико- адміністративний та військовий устрій
»	14. Роль козацтва у національно-визвольній боротьбі українського народу кінця ХУ
»	15. Причини, характер та рушійні сили Визвольної війни укр. народу середини 17 с
»	16. Сучасні концептуальні підходи щодо характеру , змісту та результатів війни я
»	17. Основні етапи Національно- Визвольної війни. Богдан Хмельницький та його со
»	18. Утворення козацької держави у ході Національно- Визвольної війни. Її політик
»	19.Політичне становище України у 60-80 рр ХУЦ ст. « Руїна.»
»	20. Закінчення Національно – визвольної війни та її основні соціально- політичні
»	21.Російський ценралізм і українська автономія (кін. XVII – I чверть XVIII ст.)
»	22.Політичні орієнтації українського суспільства : егалітарна ідея (козацької д
»	23.Політичні плани та реформи в Гетьманщині в часи К.Розумовського. Ідея спадков
»	24. Скасування гетьманства і законодавча комісія 1767-1768рр. : остання легітимн
»	25.Пристосування українського суспільства до імперського ладу кінець ХУШ ст. ( р
»	26.Політико-адміністративний статус українських земель у складі Російської імпер
»	27. Передумови (історичні та політичні) національного Відродження .
»	28.Українське питання та декабристи.
»	29.Слов¢янофільство та українофільство (Кирило-Мефодіївське товариство).
»	30.Політична спадщина громадівців. М.Драгоманов.
»	31.Ідея українського культурно-національного відродження (у творчості: М.Максимо
»	32.Українські політичні партії у Наддніпрянській й Західній Україні у 1890 – 191
»	33.Лютнева буржуазно-демократична революція у Росії та утворення Центральної Р
»	34. Внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради.
»	35.Жовтнева соціалістична революція у Росії , проголошення радянської влади та
»	36.Відродження державності України. Проголошення УНР. Зовнішня і внутрішня політ
»	37.Українська гетьманська держава П.Скоропадського: здобутки і втрати.
»	38.УНР доби Директорії. Основні напрямки державної політики.
»	39.Утворення ЗУНР. Об»єднання Західноукраїнської Народної республіки з Українс
»	40.Україна і утворення СРСР.
»	41.Україна у складі СРСР (1922-1929).
»	42.Політика коренізації : українізація і розвиток національних меншин у 20-х рок
»	43.Українська державність у період тоталітарно- репресивного режиму (1929-1938рр
»	44.Голодомор 1932-1933 років : сучасні оцінки
»	45.Західноукраїнські землі у 20-30-х роках ХХ ст
»	46.Українське питання напередодні та початку Другої Світової війни. Входження З
»	47.Український національний рух у роки Другої Світової війни. Діяльність ОУН і У
»	48.Опір німецькому окупаційному режиму на українських землях. Визволення України
»	49.Українська РСР у 1945-1986рр
»	50.Курс на «перебудову» в СРСР. Згуртування демократичних сил в умовах перебудов
»	51.Проголошення державного суверенітету та незалежності України. Утворення Співд
»	52.Реорганізація та створення органів державної влади. Підготовка і прийняття К
»	53.Міжнародне визнання незалежності України. Зовнішня і внутрішня політика незал
»	54. Соціально-економічне становище України на сучасному етапі
»	19Таз (лат. pelvis)
»	1) Анатомія – наука про форму та будову
»	1) Анатомія
»	2.Класифікація анатомічних наук.
»	3. Спеціальність реабілітолога пов'язана
»	4.Типи з’єднання кісток
»	5. М’язи як орган
»	6.Хребет
»	7.Скелет тулуба
»	8.БУДОВА ГРУДНОЇ КЛІТИНИ
»	9.Будова і функції черепа. Вікові особливості черепа
»	10.Мозковий череп, вікові особливості, м`зи голови.
»	11.Кістки лицевого черепа
»	12.Суглоби хребта
»	13. Скронево-нижньощелепний суглоб (будова, вісь руху, м’язи, що діють на цей су
»	14. Суглоби плечового пояса (будова, зв’язки, вісь руху, м’язи, що приводять до
»	15.Плечовий суглоб
»	16. Ліктьовий суглоб
»	18 Зап'ястно-п'ястковий суглоб кисті,
»	17. Променево-зап'ястний суглоб

5. М’язи як орган

	1	Орган — це система тканин, пов'язаних спільністю походження й розвитку, що має певну форму, топографію і функцію. Кожний орган складається з різних тканин, які структурно і функціонально взаємопов'язані. Організм функціонує як єдине ціле. Органи, що утворюють ту чи іншу систему, розвиваються із спільного зародка, виконують одну функцію і топографічне сполучені між собою. В організм людини входить апарат руху серед якого виділяють м’язову систему.
	2	М'яз, як і всі інші органи, має складну будову (мал. 106). До його складу входить кілька тканин. Основу скелетного м'яза становить посмугована м'язова тканина. В кожному м'язі розрізняють активну (м'язове черевце, або тіло) і пасивну (сухожилки) частини. Як правило, м'яз має два сухожилки, якими він прикріплений до кісток (місце прикріплення сухожилка до кістки позбавлене окістя і називається горбистістю).М'язове черевце складається з багатьох м'язових волокон, що утворюють пучки різних розмірів і забезпечують скорочення. В кожному пучку м'язові волокна зв'язані одне з одним пухкою волокнистою сполучною тканиною у вигляді тонкої сітки. Пучки м'язових волокон сполучені між собою прошарками сполучної тканини. Весь м'яз зовні також вкритий сполучною тканиною.
	3	Сухожилки м'яза побудовані з щільної сформованої сполучної тканини. Колагенові волокна сухожилків проникають у м’язове черевце І там навколо посмугованих м'язових волокон утворюють кілька шарів, які міцно сполучають черевце із сухожилком. Сукупність сполучної тканини утворює так званий м'який скелет м'яза.
	4	До м'яза, як і до інших органів, підходять нерви і кровоносні судини. В складі нервів проходять рухові (відцентрові, еферентні) і чутливі (доцентрові, аферентні) волокна. Нервові імпульси, що передаються по рухових нервових волокнах від мозку до м'яза, зумовлюють його скорочення. По чутливих нервових волокнах у мозок надходить інформація з м'язових рецепторів про стан м'яза. Як орган з інтенсивним обміном речовин, м'яз має добре кровопостачання, інтенсивність якого регулюється автономною (вегетативною) нервовою системою. Найчастіше один і той самий м'яз отримує кров, а з нею і поживні речовини з кількох артерій.
	5	М’язи виконують роботу у зв’язку із здатністю скорочуватися. Скорочуються ж вони завдяки наявності особливих скоротливих елементів, які називаються міофібрилами. Коли ми говоримо про м’язи, то звичайно уявляємо собі скелетні, або посмуговані м’язи, які ще називають соматичними. Однак крім них, в нашому організмі є ще непосмуговані, або гладенькі, та серцеві м’язи. Непосмуговані м’язи входять до складу внутрішніх органів та судинної системи, а серцеві — утворюють стінки серця.
	6	Класифікація м’язів За формою розрізняють три основних види м'язів — довгі, короткі і широкі. Довгі м'язи розміщені переважно на кінцівках. Бони мають веретеноподібну форму. Деякі довгі м'язи починаються кількома голівками на різних кістках або в різних місцях однієї кістки, потім ці голівки з'єднуються і на другому кінці м'яза переходять у спільний сухожилок. Відповідно до кількості голівок такі м'язи називають двоголовими, триголовими і чотириголовими. Короткі м'язи розміщені між окремими хребцями і ребрами; тут частково збереглося сегментарне розміщення м'язів.
	7	Широкі м'язи розміщені переважно на тулубі і мають форму пластів різної товщини. Сухожилки таких м'язів являють собою широкі пластинки (апоневрози; м'язи живота). М'язову систему людини поділяють на групи відповідно до частин тіла. М'язи голови поділяють на дві групи — жувальні й мімічні. Жувальні м'язи представлені чотирма парами сильних м'язів, спільним для яких є те, що вони починаються на кістках черепа, а закінчуються на різних ділянках нижньої щелепи (власне жувальні, скроневі тощо). Під час скорочення вони підіймають нижню щелепу і рухають її вперед, назад або в боки, що забезпечує перетирання їжі зубами.
	8	Мімічні м'язи — це тонкі м'язові пучки, які одним своїм кінцем прикріплюються до кісток черепа, а другим вплітаються в шкіру, деякі вплітаються в шкіру обома кінцями (колові м'язи рота і ока). Скорочення мімічних м'язів зумовлює зміщення шкіри, що визначає міміку обличчя. Прояв складних відчуттів — радощів, презирства, горя, подиву, болю тощо — визначається численними комбінаціями скорочень мімічних м'язів. Найбільшими мімічними м'язами є лобовий, щічний, колові м'язи рота і очей, надчерепний та ін.
	9	М'язи шиї приводять у рух голову і шию. Найдовший з них — груднино-ключично-соскоподібний (див. мал.), який двома своїми ніжками починається на груднині й ключиці І прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки. Під час однобічного скорочення цього м'яза шия нахиляється в той чи інший бік з одночасним повертанням голови в протилежному напрямку. При скороченні обох м'язів голова підтримується у вертикальному положенні, у разі максимального скорочення їх вона відкидається назад.
	10	М'язи тулуба поділяють на м'язи грудей, спини, живота. М'язи грудей поділяють на м'язи грудей, що належать до плечового поясу і верхніх кінцівок (великий і малий грудні м'язи, підключичний та ін.), і власне грудні м'язи (зовнішні й внутрішні міжреберні м'язи). Великий і малий грудні м'язи здійснюють рухи верхніх кінцівок. Зовнішні й внутрішні міжреберні м'язи беруть участь у дихальних рухах. Зовнішні міжреберні м'язи підіймають ребра (вдих), а внутрішні — опускають їх (видих).
	11	М'язи спини поділяють на поверхневі й глибокі. Поверхневі м'язи спини (трапецієподібний, найширший) рухають лопатки, шию, голову, плече і опускають руки вниз. Глибокі м'язи (ромбоподібні, верхній і нижній зубчасті) рухають лопатки, підіймають і опускають ребра під час дихання. М'яз — випрямляч хребта підтримує тіло у вертикальному положенні, розгинає спину.
	12	М'язи живота беруть участь в утворенні передньої й бічних стінок черевної порожнини. Прямі м'язи живота згинають тулуб уперед. Косі м'язи живота нахиляють хребет у боки. М'язи живота утворюють черевний прес, який сприяє утриманню органів порожнини в нормальному положенні. М'язи верхніх кінцівок поділяють на м'язи плечового поясу і м'язи вільної верхньої кінцівки.
	13	М'язи плечового поясу зумовлюють рухи верхньої кінцівки в плечовому суглобі. Найбільш розвинений дельтоподібний м'яз, що підіймає руку до горизонтального положення. Найбільш вираженими м'язами плеча є двоголовий і триголовий. Перший, розміщуючись на передній поверхні плечової кістки, під час скорочення згинає руку в плечовому й ліктьовому суглобах. Він прикріплений Двома верхніми сухожилками до лопатки, а нижнім — до передпліччя. Триголовий, розміщуючись на задній поверхні плечової кістки, є антагоністом двоголового і розгинає обидва суглоби
	14	Від його верхнього кінця відходять сухожилки, один з яких прикріплюється до лопатки, а два інших — До задньої поверхні плечової кістки. Сухожилок нижнього кінця триголового м'яза проходить по задній поверхні ліктьового суглоба і прикріплюється до ліктьової кістки. М'язи передпліччя згинають і розгинають його, кисть і пальці, а також повертають передпліччя навколо осі. М'язи кисті розводять і зводять пальці, згинають і розгинають фаланги пальців.
	15	М'язи нижніх кінцівок поділяють на м'язи тазового поясу і м'язи вільної нижньої кінцівки. М'язи тазостегнової ділянки починаються від кісток таза прикріплюються до стегнової кістки. Серед них виділяють клубово-поперековий, великий, середній і малий сідничні м'язи. Вони зумовлюють згинання й розгинання в кульшовому суглобі, нахилення тулуба вперед тощо. Крім того, вони підтримують тіло у вертикальному положенні, тому в людини розвинені краще, ніж у тварин. Двоголовий м'яз стегна згинає гомілку і розгинає стегно, чотириголовий — розгинає гомілку в колінному суглобі.
	16	М'язи, що приводять у рух стопу й пальці, розміщені на гомілці. Найбільший з них — литковий, який у людини досягає найбільшого розвитку, бо вся маса тіла припадає на ноги. Він також згинає стопу. Передній великогомілковий м'яз розгинає стопу.
	17	Допоміжні апарати м’язів Крім основних частин (тіла і сухожилків) м’язи мають різноманітні додаткові анатомічні утворення, які прийнято називати допоміжними апаратами. Вони забезпечують м’язам сприятливі умови і полегшують їхнє функціонування. Найважливішими серед них є фасції, піхви сухожилків, синовіальні сумки і сесамовидні кістки.
	18	Фасції — це тоненькі, міцні, напівпрозорі сполучнотканинні оболонки, які у вигляді футлярів вкривають окремі м’язи, поверх їхнього епімізію, і цілі групи м’язів, а то й усю мускулатуру певної ділянки тіла. Вони мають різну товщину і щільність, що пропорційні силі підлеглих м’язів. Розрізняють поверхневі та глибокі фасції.
	19	Фасції мають велике значення — вони захищають м’язи від тертя, впливають на напрям м’язової тяги, утворюють міжм’язові перегородки, розтягують судини і тим полегшують пересування по них крові та лімфи. Фасції відіграють важливу роль у фіксації м’язів, перешкоджають поширенню запальних процесів, а також захищають поверхневі судини і нерви від зовнішніх механічних ушкоджень.
	20	Піхви сухожилків мають вигляд товстих сполучнотканинних трубок, які оточують довгі сухожилки м’язів у певних місцях, як, наприклад, на кисті та стопі. Внутрішня поверхня цих трубок, а також і самі сухожилки, вистелені синовіальною оболонкою. Синовіальна оболонка виділяє всередину піхви прозору в’язку рідину, яка полегшує тертя сухожилків об стінки піхви. Піхви сухожилків також фіксують сухожилки у певному положенні і регулюють напрям м’язової тяги.
	21	Синовіальні сумки подібні до тонких замкнутих сполучнотканинних мішечків різних розмірів, що наповнені синовіальною рідиною. Вони розташовуються у місцях найбільшого тертя — навколо сухожилків, під м’язами, під шкірою тощо. Інколи синовіальні сумки сполучаються з порожниною суглоба та між собою.
	22	Сесамовидні кістки є допоміжними утворами м’язів і суглобів. Вони розміщуються у товщі сухожилків деяких м’язів, поблизу місця приєднання їх до кісток. Сесамовидні кістки піднімають сухожилок над кісткою або суглобом, збільшуючи кут прикріплення сухожилка, а отже і силу м’яза. Найбільша сесамовидна кістка — колінна чашечка, значно менша — горохоподібна кістка зап’ястка, а також кісточки біля основ перших фаланг великих пальців на кисті і стопі. М’язи людини зовні і за своєю будовою принципово нічим не відрізняються від м’язів тварин.

15.06.2014; 23:51

хиты: 4028

рейтинг:0

Естественные науки

науки о жизни
анатомия

помощь