Молюски відіграють помітну роль у ланцюгах живлення, поїда-ючи детрит та мікроорганізми (двостулкові), рослинну й тваринну їжу (черевоногі та головоногі). У свою чергу, вони є кормом для ракоподібних (крабів, омарів, раків-самітників), риб (камбали, тріски, пікші, осетрових, коропових та ін.), птахів (альбатросів, поморників, пінгвінів) та звірів (китів, дельфінів, тюленів та ін.). Особливо відчутна роль у біоценотичних зв'яз-ках жителів гідросфери головоногих молюсків, оскільки, за даними І.І.Акімушкіна, їх біомаса у Світовому океані становить 2,2 млрд. т.
Двостулкові молюски - природні біофільтратори. Пропускаючи через мантійну порожнину воду, вони очищають її від органічних решток та мікроорганізмів. Так, кожна перлівниця і жабурниця фільтрує за добу 20-30 л води, значно знижуючи її забрудненість (в експерименті - у 250 разів). Тому одним із заходів з охорони навколишнього середовища є відтворення водних біоценозів із розселенням двостулкових молюсків у ті місця, де вони колись становили важливу частину системи біологічного самоочищення водойм.
Молюсків, особливо двостулкових (устриця, мідія, морський гребінець) та головоногих, вживають у їжу. їх м'ясо містить білки, жири та вуглеводи, що легко засвоюються організмом людини, а також вітаміни (А, В, С, Б), мікроелементи. У ряді європейських країн (Іспанія, Франція, Італія) вживається в їжу виноградний слимак, якого розводять на спеціальних плантаціях.
В Азово-Чорноморському басейні насамперед проводяться роботи з культивування мідій. Розроблена біотехнологія їх вирощування за один сезон. Мідії є ідеальним об'єктом для штучного розведення, бо вони не потребують додаткового підгодовування, витримують велику щільність поселення, пластичні до впливів навколишнього середовища. З 1 га водної поверхні можна одержати від 40 до 320 т молюсків, у тому числі 10-60 т м'яса (з гектара земельних угідь добувають до 1 т м'яса великої рогатої худоби при капіталовкладеннях у 3-5 разів більших, ніж при вирощуванні мідій). Передбачається подальший розвиток культивування мідій в Азово-Чорноморському басейні й одержання багатьох тисяч тонн молюсків, які будуть використовуватися як продукт харчування та кормові добавки в раціоні свійських тварин.
У деяких морських молюсків, насамперед представників родів Pinctada та Pteria, утворюються досить великі перли. Саме їх називають справжніми перловими скойками. Перлина розвивається внаслідок подразнення мантії інородним тілом. Епітелій мантії огортає його і вкриває спочатку конхіолі-ном, поверх якого відкладаються радіально розташовані призми вапняку. Закінчується утворення перлини формуванням перламутрового шару. Нашарування перламутрової сировини по сфері надає перлині надзвичайної краси. З перл виготовляють ювелірні вироби. Найбільша з перлових скойок – Pinctada margaritifera - має 30 см у діаметрі та масу до 10 кг
У Росії перли здавна добувалися з прісноводних перлових скойок (Margaritifera margaritifera ), які водяться у північних та далекосхідних ріках. Живуть вони лише в чистих проточних водах, оскільки дуже чутливі до чистоти та аерації води. Сучас-ний їх ареал скоротився внаслідок хижацького промислу в минулому та забруднення водойм. Перлові скойки взяті під охорону. Проте запаси їх відновляться не скоро, бо ростуть вони повільно: розмірів 12-13 см досягають у віці 70 років.
Промислове значення мають прісноводні перлівниці, а також морські черевоногі молюски, з черепашок яких виготовляють перламутрові вироби.
Для виготовлення коричневої фарби сепії та високоякісної туші використовують секрет чорнильного мішка каракатиць та кальмарів.
Не всі види молюсків корисні. Відчутної шкоди сільському господарству завдають голі слизні, поїдаючи сходи зернових культур, а також городні і садові рослини. Шкідником виноградників і садів є виноградний слимак. Чимало прісноводних легеневих молюсків (зокрема, малий ставковик) є проміжними ха-зяїнами трематод.
Корабельний черв'як, або деревоточець тередо (Teredonavalis), точить дерев'яні днища суден, пошкоджує портові споруди. Відповідно до способу життя змінилася його будова: тіло стало видовженим, червоподібним; дерево точить за допомогою двох маленьких стулок черепашки.
Каменоточці, зокрема, буравчик (Pholas), беруть участь у руйнуванні гірських порід.
Дрейсена (Dreissena polymorpha), яка поширена у річках Азово-Чорноморського басейну, є єдиним прісноводним видом, що веде прикріплений спосіб життя (за допомогою бісусу). Поселяючись у різних біотехнічних спорудах та водопровідних трубах, може розмножуватись у таких кількостях, що виводить їх з ладу.
