Об'єднує близько 1000 видів виключно морських молюсків. У Чорному морі мешкає лише 3 види (хітони не витримують опріснення води). Більшість живе у зоні прибою і лише окремі серед них — глибоководні.
Тіло продовгувато-овальної форми, сплющене у спинночерев-ному напрямку, довжиною від кількох міліметрів до 30 см. Зверху мають черепашку із восьми пластинок, що з'єднані рухомо і налягають одна на одну у вигляді черепиці. Під черепашкою є добре розвинута мантія, яка виступає за краї черепашки (рис.137). Тіло складається із слабковідособленої голови, тулуба і мускулистої ноги. Нога і нижній бік мантії відіграють роль міцного присоска. Це дає можливість тваринам утримуватися під ударами хвиль. За допомогою ноги можуть повільно пересуватися по субстрату.
Нервова система складається із навкологлоткового нервового кільця і чотирьох поздовжніх стовбурів, з'єднаних перемичками, має вигляд подвійної мотузкової драбини. Цим вона дещо подібна до нервової системи деяких поліхет.
Органи чуття представлені слабко розвиненими осфрадіями. Статоцисти відсутні, але на спині у зовнішньому шарі черепашки наявні естети, які є органами дотику і сприймають тиск води. У деяких панцирних естети видозмінилися у своєрідні очки, кількість яких може досягати 11 тис. у однієї особини. Проте справжні очі у них відсутні.
Дихають за допомогою зябер ктенідій, розміщених по боках тіла (від 4 до 80 пар у різних видів). Уся поверхня ктенідій укрита миготливим епітелієм, що забезпечує циркуляцію води і газообмін.
Органи травлення розпочинаються ротом, що веде у глотку, на дні якої є тертка, або радула, з роговими зубчиками. У глотку відкриваються слинні залози та пара особливих «цукрових» залоз, секрет яких сприяє перетворенню крохмалю у цукор. Далі їжа надходить у шлунок, куди відкриваються протоки печінки, потім у середню кишку; неперетравлені рештки виходять через анальний отвір задньої кишки у мантійну порожнину. Живляться водоростями, губками, форамініферами, обростаннями.
Кровоносна система незамкнена. Серце трикамерне: складається з одного шлуночка і двох передсердь і лежить у навколосерцевій сумці - перикарді, що є залишком целома. Із шлуночка кров, збагачена на кисень, через аорту виливається у систему лакун, де віддає кисень і збагачується на вуглекислий газ. Із лакун кров іде до зябер, і, збагатившись киснем, надходить до передсердь, а звідти - до шлуночка.
Органи виділення - нирки; одним кінцем відкриваються у перикард, а іншим - у мантійну порожнину.
За способом розмноження - роздільностатеві. Личинка подібна до трохофори.
Живуть хітони 8-9 років. Самки відмирають раніше за самців. На їх черепашці поселяються багатощетинкові черви, вусо-ногі рачки, зокрема, морські жолуді. Так, на одному хітоні нарахували 125 морських жолудів. їх іноді знаходять у шлунку риб (камбал). У Чорному морі зустрічаються Middendorffia fascicularis, Lepidohiton cinerea, Acanthochiton fascicularis.
