Належать здебільшого наземні членистоногі - багатоніжки та комахи. Деякі комахи вторинно перейшли до водного способу життя.
Тіло розчленоване на голову, що складається з акрона та чотирьох сегментів, і тулуба (або грудей та черевця). На голові є пара вусиків-антен і три пари ротових органів: мандибули та перші й другі максили.
Дихають здебільшого за допомогою трахей - тонких повіт-роносних трубочок, стінки яких вистелені кутикулою, що має вигляд спіралі і не дає трахеям спадатися. Трахеї розпочинаються парою стигм (дихалець) на черевному боці сегментів тулуба (чи черевця). У деяких представників трахеї сильно розгалужуються, між ними утворюються поздовжні та поперечні перетинки. Кінцеві гілочки трахей обплітають усі внутрішні органи. Вдих і видих здійснюється при скороченні і розслабленні м'язів. Личинки водних комах дихають за допомогою трахейних зябер - виростів сті-нок тіла, куди заходять відгалуження трахейної системи
Серед сучасних багатоніжок, первиннобезкрилих комах є такі, у яких трахеї відсутні і дихання шкірне. Тому більшість учених (зокрема, М.С. Гіляров) вважає, що предками трахейних були близькі до кільчаків червоподібні жителі ґрунту, які дихали через шкіру.
Перехід до життя на суші вимагав економії вологи. Еволюція йшла тут двома шляхами: по-перше, відбувалось ущільнення і потовщення шкірного покриву - кутикули (у двопарноногих багатоніжок, деяких комах); по-друге, утворилася дуже тонка (0,001 мм) епікутикула, яка містить водонепроникні воскоподі-бні й жироподібні речовини (у губоногих багатоніжок і вищих комах). Поверхня тіла втратила здатність до газообміну, й розвинулась трахейна система. Економія води у зв'язку з наземним способом життя відбувається і при виділенні продуктів обміну речовин. Вони виділяються в задню кишку, де вода всмоктується у гемолімфу стінками кишок. Органами виділення в трахейних стають або стінки кишок (у нижчих багатоніжок і деяких комах), або ж їх вирости - мальпігієві трубочки, або судини (у більшості трахейних).
Мальпігієві судини розвиваються як вирости задньої кишки; їх кількість - від 2 до 200. Розчинені у воді продукти обміну речовин із гемолімфи надходять до порожнини цих судин. Тут випадають в осад кристали сечової кислоти, а вода всмоктується стінками судин і надходить до гемолімфи. Аналогічні процеси проходять і у задній кишці, куди впадають мальпігієві судини. Майже сухі кристали сечової кислоти разом з перетравленими рештками виводяться назовні через анальний отвір.
Коли не вистачає води у зовнішньому середовищі, вона виробляється самим організмом: порожнина тіла в трахейних заповнена жировою тканиною («жирове тіло»); при окисненні жиру виділяється метаболічна вода. Отже, вся організація цих тварин забезпечує економію води, що й дало можливість перейти до наземного способу життя.
Трахейні - здебільшого роздільностатеві організми. Гермафродити серед них зустрічаються рідко. Запліднення в них зовнішньо-внутрішнє та внутрішнє. Розвиток або прямий, або з метаморфозом.
Єдиної точки зору серед учених щодо класифікації трахейних не існує.
