Відомо близько 4000 видів, поширених від полюсів до тропіків; населяють ліси, луки, сухі степи, пустелі, у горах піднімаються до межі вічних снігів (знаходять в населених пунктах). В Україні представлені 42 видами
Розміри невеликі - від 1 до 10 (зрідка 20) мм. Від павуків відрізняються відсутністю перехвату між головогрудьми і черевцем. Сегментоване черевце (9-10 члеників) широкою основою сполучене з невеличкими головогрудьми. Шкірний покрив твердий (рис. 81).
Мають одну пару простих (медіальних) очей. Хеліцери невеликі, клішнеподібні; педипальпи або невеликі, тонкі, або більш масивні. Ходильні ноги в косариків довгі (до 16 см), складаються з семи члеників, тонкі. Згинаються за допомогою м'язів, а розгинаються гідравлічно. Своїми гнучкими лапками можуть обвивати стебло рослин. Властиве явище аутотомії (самокаліцтва): коли ворог схопить косарика за ногу, вона відламується. Після цього ще деякий час (близько 0,5 години) продовжує згинатися і розгинатися, ніби косить (звідси назва цих тварин).
Дихають за допомогою трахей. Отруйних і павутинних залоз не мають. Живляться комахами, молюсками, рослинними і тваринними рештками. Більшість - присмеркові та нічні тваринки. Запліднення внутрішнє. Між самцями спостерігаються бійки за самку. Яйця самки відкладають у ґрунт, під листя. Розви-ток прямий.
Найбільш розповсюдженим, у тому числі й в Україні, є косарик звичайний (Phalangium opilio). Це евритопний вид: мешкає на луках, у лісі, в населених пунктах, у тому числі і в містах. Забарвлення бурувате; самка завдовжки до 9 мм, самець -4-7 мм; ноги довжиною 54 мм. Живиться здебільшого комахами, а також рослинною їжею.
Секрет головогрудних залоз деяких тропічних косариків виділяє речовини, що вбивають мікробів. Ними цікавляться біоніки: крокуючі апарати, побудовані за принципом руху косариків, будуть досліджувати інші планети.
