Дрібні, від 0,2 до ЗО мм завдовжки, ракоподібні. Живуть у морях і прісних водоймах, входячи до складу планктону та бентосу. Мають двостулкову черепашку (карапакс, що зрісся), у якій повністю сховане тіло. Черепашка просякнута солями кальцію, непрозора.
Тіло на відділи не розчленоване, зовнішня сегментація втрачена. Мають найменшу серед ракоподібних кількість кінцівок -усього 7 пар: антенули, антени, 1 пару мандибул, 1 пару максил і 3 пари грудних ніжок. Плавають за допомогою вусиків, ніжки служать для повзання по субстрату (друга пара). Перша пара груд-них ніжок виконує функцію ногощелеп, третя пара (чистильні ніжки) служить для очищення стулок черепашки. Серце і зябра у більшості відсутні. Цікаво, що сперматозоїди остракод досягають великих розмірів - до 6 мм (у людини всього 0,067 мм).
У ставках, калюжах, канавах живе Cypris pubera, до 0,5 мм завдовжки (рис. 71). Здатний розмножуватися партеногенетич-но. Живиться дрібними тваринками та рослинами; його поїдають риби.
Деякі черепашкові є проміжними хазяїнами паразитичних червів, зокрема цестод.
Нижчі ракоподібні відіграють помітну роль у ланцюгах живлення та кругообігу речовин в біоценозах. Населяючи прісні водойми, моря й океани від поверхневих шарів до значних глибин, вони складають основу зоопланктону. Профільтровуючи воду, рачки включають у ланцюги живлення детрит, мікроорганізми, фітопланктон. Ними живляться тварини-план-ктофаги: риби, китоподібні. Вони - досить поживний корм. Так, рачки-каланіди містять 59% білків, 20% вуглеводів і 10-15% жирів. Тому деяких ракоподібних, зокрема, дафній, моїй, артемій, розмножують на рибзаводах для підгодовування молоді осетрових, лососевих та інших риб (у їхньому тілі міститься до 50% білків і до 11% жирів). Виготовляють також із них сухий корм для акваріумних риб.
Нижчі ракоподібні очищають воду від завислих у ній органічних часток та бактерій, відіграють роль природних біофільтра-торів. Водночас за їх видовим складом можна робити висновок про ступінь забруднення водойм. Так, при помірному забрудненні водойм органічними речовинами розмножуються дафнія звичайна (Daphnia pulex) та дафнія велика (D. magna); у відносно чистих водоймах поширена дафнія планктонна (D. longispina), босміна довгохоботна (Bosmina longirostris); чисті водойми із значною глибиною населяють дафнія куляста (D. cucullata), дафнія прозора (D. hialina) та ін. Отже, ці ракоподібні є біоіндикаторами.
Проте нижчі ракоподібні завдають певної шкоди. Окремі з них бувають проміжними хазяями паразитичних червів, паразитами риб і ссавців. Морські жолуді складають основу обростання суден (на 1 кв. м днища осідає 10-12 кг морських жолудів), внаслідок чого судно втрачає швидкість. Очищення від об-ростань коштує дуже дорого.