Як і кільчасті черви, членистоногі - двобічно симетричні сегме-нтовані тварини. Проте їм властива гетерономна (гр. heteros - «інший», nomos - «частка») сегментація, тобто сегменти відрізняються між собою за будовою. Крім того, спостерігається злиття і стабілізація кількості сегментів, які утворюють відділи тіла (тагми): голову, груди (або головогруди) і черевце, у трилобітів і багатоніжок - голову і тулуб. Важливе значення в еволюції членистоногих мала поява членистих кінцівок, які розвинулись із параподій поліхет. Завдяки кінцівкам ці тварини підняли тіло над субстратом, що зменшило тертя об його поверхню і забезпечило прогресивний розвиток способів переміщення.
Тіло членистоногих вкрите кутикулою, значно міцнішою і щільнішою, ніж у кільчастих червів. Вона складаєтеся з хітину (складний полісахарид), ліпідів, фенолів, води, біДків та ін. Кутикулярний покрив посегментований і представлений твердими пластинками - склеритами, що з'єднані між собою м'якими сполучними мембранами. Кожний сегмент вкритий чотирма склеритами: спинним - тергітом, черевним - етернітом і двома боковими пластинками - плейритами. Кутикула вистилає ектодермальну передню та задню кишку, а також трахеї трахейнодишних.
Хітин буває просякнутий вапном або інкрустований білками. Кутикула виділяється клітинами гіподерми. У зв'язку з наявністю кутикули ріст членистоногих супроводжується линьками. У той період, коли вона м'яка, відбувається збільшення розмірів тіла. Кутикула виконує роль зовнішнього скелета (до неї прикріплюються м'язи), а також захищає організм від негативних впливів довкілля. Шкірно-м'язового мішка, характерного для червів, у членистоногих немає. Мускулатура представлена окремими поперечно-смугастими м'язами, які, порівняно з гладенькими, мають значно вищу здатність до скорочення. М'язові пучки приводять у рух окремі частини тіла (крила, кінцівки, вуса тощо).
Порожнина тіла змішана (міксоцель); вона утворюється в результаті злиття целома із залишками первинної порожнини. Міксоцель заповнений гемолімфою, яка є порожнинною рідиною і кров'ю.
Нервова система (рис. 61) членистоногих подібна до такої в кільчастих червів: складається із парного надглоткового ганглія, на-вкологлоткового нервового кільця і черевного нервового ланцюжка. Проте рівень розвитку цієї системи значно вищий, ніж у кільчаків, і характеризується ускладненням надглоткового ганглія з утворенням головного мозку та концентрацією гангліїв черевного нервового ланцюжка. Надглотковий ганглій має 3 відділи: передній (протоцеребрум), середній (дейтоцеребрум) і задній мозок (тритоцеребрум).
Органи чуття різноманітні й досконалі. У більшості є очі, прості або складні (фасеткові), або ті й інші. Фасеткові очі складаються з численних оматидіїв, кожен з яких бачить лише ту частину предмета, що безпосередньо перед ним. У цілому у фасеточному оці утворюється пряме мозаїчне зображення предмета. Прості очі служать для розрізнення інтенсивності освітлення. У цих тварин добре розвинені органи дотику, хімічного чуття, статоцисти та ін. Органи дотику та хімічного чуття представлені сенсилами, які складаються з кутикулярного порожнистого волоска (щетинки) або інших кутикулярних утворень, що рухомо з'єднані з кутикулою за допомогою тонкої мембрани. Під кутикулою залягає чутливий нейрон, дендрит якого через канал у кутикулі підходить до основи волоска. При дотику до волоска мембрана деформується і подразнює чутливий відросток нейрона. Виникає нервовий імпульс, який через аксон передається до ЦНС. Для хеморецепторів, побудованих за таким же принципом, обов'язковою є наявність пор у кутикулярній частині сенсили, через які можуть проходити молекули хімічної речовини і викликати подразнення відростків чутливих нейронів.
Поведінка членистоногих, порівняно з анелідами, ускладю-ється. Крім простих безумовних рефлексів типу таксисів, у членистоногих спостерігаються складні форми інстинктивної поведінки, пов'язані з добуванням їжі, розмноженням, турботою про потомство, захистом від ворогів та ін. Цим тваринам властива здатність до утворення тимчасових зв'язків під впливом факторів навколишнього середовища, тобто до вироблення умовних рефлексів.
Органи травлення складаються із трьох відділів: передньої, середньої і задньої кишки. Рот оточений видозміненими кінцівками - ротовими органами, які допомагають добувати, подрібнювати і заковтувати їжу. їх типи і будова залежать від способу живлення. Передній і задній відділи кишок вкриті кутикулою, тому перетравлення і засвоєння їжі відбувається в основному в середньому відділі.
Органи виділення представлені видозміненими метанефридіями або ж мальпігієвими судинами - тоненькими трубочками, що являють собою вирости задньої частини середньої кишки. Вони поглинають продукти дисиміляції з крові і виводять їх у задню кишку.
Органи дихання в переважної більшості водних членистоногих - зябра, у наземних і деяких водних - легені й трахеї. Дрібні членистоногі, що мають тонкі покриви, можуть дихати всією поверхнею тіла.
Кровоносна система характеризується появою центрального пульсуючого органа - серця, відсутнього в кільчаків. Проте вона стає незамкненою, що пов'язано з наявністю в цих тварин змішаної порожнини тіла. Із аорти і артерій кров (гемолімфа) виливається в порожнину тіла й омиває внутрішні органи. У серце із порожнини тіла кров надходить крізь отвори в його стінках - остїі. У деяких членистоногих кровоносна система відсутня або представлена лише серцем.
Членистоногі - здебільшого роздільностатеві тварини; часто спостерігається статевий диморфізм. Розмножуються із заплідненням (зовнішнім або внутрішнім), проте деяким видам властивий партеногенез (розвиток яйцеклітин без запліднення). Розвиток прямий або з метаморфозом.
Тип Членистоногі (Arthropoda) об'єднує 4 підтипи:
- Зябродишні, або Ракоподібні (Branchiata, або Crustacea);
- Хеліцерові (Chelicerata);
- Трахейні (T racheata);
- Трилобітоподібні (Trilobitomorpha).
