Тіло плоских червів сплюснуте в спинно-черевному (дорзовентральному) напрямі, плоске (що дало назву цим тваринам), суцільне або розділене на ряд члеників. Плоскі черви - тришарові організми. У процесі онтогенезу (індивідуального розвитку) у них формується три зародкових листки: зовнішній - ектодерма, внутрішній - ентодерма і середній - мезодерма, з яких розвиваються всі системи органів.
Характерна особливість плоских червів - наявність шкірно - м'язового мішка, утвореного одношаровим шкірним епітелієм і розташованою під ним системою м'язових волокон (кільцевих, поздовжніх і косих). У вільноживучих форм тіло вкрите війковим епітелієм, у паразитичних - кутикулою. Скороченням м'язових елементів шкірно-м'язового мішка зумовлюються характерні «червоподібні» рухи цих тварин. Простір між стінками тіла і внутрішніми органами заповнений сполучною тканиною мезодермального походження - паренхімою. Паренхіма виконує багато функцій: опорну (завдяки наявності численних опорних утворів - фібрил); транспортну (рідина, що є між клітинами паренхіми, транспортує продукти травлення від кишечника до внутрішніх органів, а продукти обміру речовин - до видільної системи); запасаючу (накопичення поживних речовин - глікогену, ліпідів); захисну (фагоцити паренхіми поглинають бактерій, сторонні частки); видільну (у спеціалізованих клітинах - атроцитах накопичуються продукти обміну).
Центральна нервова система має вигляд поздовжніх стовбурів, які відходять від парного головного ганглію і з'єднані кільцевими перемичками (комісурами). Органи чуття - переважно шкірні сенсили - нервові чутливі клітини, що сприймають механічні та хімічні подразнення. В окремих представників є статоцисти та очі.
Травна система складається з рота, ектодермальної передньої кишки (або глотки) і ентодермальної середньої, що закінчується сліпо. Кишки часто розгалужені. Неперетравлені рештки виділяються назовні через рот. У деяких війчастих спостерігається внутрішньоклітинне травлення, що свідчить про їх філогенетичний зв'язок із кишковопорожнинними. У паразитичних форм травна система часто повністю редукована.
Видільна система - у вигляді протонефридій (гр. protos - «перший», nephros - «нирка»). Це розгалужені канальці, які закінчуються в паренхімі зірчастою клітиною (циртоцитом) з пучком вієчок. Продукти обміну речовин надходять у клітину, а вієчки гонять їх у канальці, які зливаються в непарний або парний головні канали і відкриваються назовні одним або двома отворами (порами). Поява органів виділення пов'язана з активнішим, ніж у кишковопорожнинних, способом життя, під час якого процеси дисиміляції відбуваються інтенсивніше.
Кровоносної і дихальної систем немає.
За незначним винятком плоскі черви - гермафродити, тобто істоти, у яких в одному організмі розвиваються і чоловічі, і жіночі статеві органи.
Статева система плоских червів складно побудована: вона має компактні статеві залози (чоловічі - сім'яники та жіночі - яєчники), спеціальні вивідні протоки для виведення сперми і зрілих яєць назовні, а також органи, що забезпечують запліднення яйцеклітин у тілі паразита. Розвиток або прямий (турбелярії), або з метаморфозом (є планктонна личинка). У паразитичних форм життєвий цикл дуже складний, він включає декілька поколінь. При цьому спостерігається гетерогонія -чергування двостатевого та партеногенетичного поколінь.
Тип поділяють на 9 класів, з яких розглянемо чотири:
- Війчасті черви, або Турбелярії (Turbellaria);
- Трематоди, або Дигенетичні сисуни (Trematoda, або Diginae);
- Моногенетичні сисуни (Monogenoidea);
- Стьожкові черви (Cestoda).