Губок за будовою та складом їх скелету поділяють на 4 класи:
- Вапнякові губки (Calcispongia);
- Скляні губки (Hyalospongia);
- Звичайні губки (Demospongia);
- Археоціати (Archaeocyatha).
У представників класу Вапнякові губки скелет складається зі спікул СаС03. Це виключно морські, невеликих розмірів мілководні поодинокі чи колоніальні губки. Є представники, побудовані по типу аскон, сикон, лейкон.
До класу Скляні губки належать морські, здебільшого глибоководні губки. Переважно поодинокі форми типу сикон, висотою до 50 см і більше. Мезохіл майже зовсім відсутній. Скелет побудований із голок SiO2. У губки монорафіс (Monorhaphis chuni) циліндричне тіло, висота якого близько 1 м, пронизане голкою у вигляді вісі, що має довжину 3 м і встромляється в ґрунт.
До класу Звичайні губки належить більшість представників, що населяють солоні та прісні водойми. Це колоніальні або поодинокі форми, побудовані за лейкоїдним типом. Скелет утворений спікулами із 8Ю2, з'єднаними спонгіном, або лише спонгіном. Належать губки кліони (родина Clionidae), які мають здатність просвердлювати ходи у вапняках, келих Нептуна (Poterion Neptuni), рогові губки (родина Spongiidae), бодяги (родина Spongillidae) та ін. У середній та нижній течії Дніпра помічено 7 видів бодяг: Spongilla lacustris, S. fragilisта ін.
Клас Археоціати - переважно вимерлі морські тварини, що відрізняються від справжніх губок монолітним скелетом і відсутністю спікул.
