У світовій фауні відомо близько 5 тис. видів прісноводних і морських губок, у Чорному морі - 29. У прісних водоймах України мешкає близько 10 видів губок (бодяг). Переважна більшість губок населяє тропічні й субтропічні моря, зустрічаючись на невеликих глибинах (у межах 500 м). Однак є серед них і глибо-ководні форми (окремі види знаходили на глибині 11 тис. м). Із прісноводних форм найпоширеніша бодяга (Spongilla lacustris), яку знаходять і у водоймах України, здебільшого на кам'янистих ґрунтах.
У середні віки губок відносили до так званих зоофітів - організмів, що займають проміжне положення між рослинами і тваринами. У XVIII ст. було доведено, що губки - тварини, проте їх вважали колонією одноклітинних. І лише наприкінці XIX ст. завдяки дослідженням І. Мечникова, Ф. Шульце та О. Шмідта, які вивчали будову й розвиток губок, було доведено, що належать губки до багатоклітинних джгутикових.
Губки - дуже давні тварини, які виникли в докембрії, а найбільшого розквіту досягли в мезозої. Походять, напевно, від колоніальних комірцевих джгутикових, утворюючи тупикову гілку в еволюції тваринного світу.
Губки - сидячоприкріплені організми, здебільшого колоніальні, хоч є й поодинокі. Розміри - від кількох міліметрів до 1,5 м (келих Нептуна в тропічних морях). Більшість губок мають яскраве забарвлення, хоч є й позбавлені пігментів (білого чи сірого кольорів). Губки належать до найпримітивніших багатоклітинних організмів, у яких тканини й органи чітко не виражені, хоч клітини виконують різноманітні функції.
