Приводом до розв'язування світової війни послужили події на Балканах влітку 1914 р. На кінець червня 1914 Австро-Угорщина призначила в анексованій нею Боснії, поблизу кордону з Сербією, проведення військових маневрів. Місце і дата (28 червня н. ст.), Вибрані для маневрів, носили провокаційний характер. Дата 28 червня відзначалася в Сербії як день національної жалоби. В той день 1389 року на Косовому полі турецькими військами було завдано поразки об'єднаній сербській армії, в результаті якого балканські народи потрапили під багатовікове османське ярмо.
До вечора 30 липня цар, поступившись наполегливим переконанням своїх міністрів на увазі невідворотності війни, що насувалася і необхідності вжиття термінових заходів, погодився на оголошення загальної мобілізації. Вранці указ був оприлюднений в російських газетах. А опівночі 31 липня німецький посол Ф. Пурталес з'явився до Сазонова і передав вимогу свого уряду, що якщо до 12 години дня 1 серпня Росія не припинить мобілізацію, то Німеччина також оголосить загальну мобілізацію. Німецького посла прийняв і Микола II, який переконував його в тому, що Росія не має ворожих намірів проти Німеччини та що захід проводиться лише з огляду на оголошення війни Австро-Угорщиною Сербії.. Коли термін німецького ультиматуму закінчився, о 7 годині вечора 1 серпня Пурталес вручив Сазонову офіційну ноту Німеччини про "стан війни" з Росією. 1 серпня Італія заявила про свій нейтралітет. 2 серпня про свою підтримку Росії заявила Франція і негайно приступила до мобілізації. 3 серпня Німеччина оголосила війну Франції і в той же день перейшла бельгійську кордон. Англія 3 серпня заявила про свою підтримку Франції, а 4 серпня оголосила війну Німеччині, мотивуючи це порушенням останньої нейтралітету Бельгії. 6 серпня війну Росії оголосила Австро-Угорщина, 23 серпня війну Німеччині оголосила Японія, яка вирішила скористатися розпочатим військовим конфліктом в Європі, щоб захопити німецькі колонії на Далекому Сході. Так р військовий конфлікт на Балканах вилився у світову війну, в яку були втягнуті 38 держав з населенням в 1,5 млд. чол. 2 серпня німецькі війська вторглися в Люксембург, а 4 серпня в Бельгію. До цього часу на кордоні з Люксембургом і Бельгією Німеччина зосередила до 90% своїх збройних сил. Протягом кількох днів німецькі війська окупували Люксембург і Бельгію, обійшовши укріплену лінію Мажино на французькому кордоні з півночі, і вторглися в межі Франції. У битві на Марні 21-25 серпня німці завдали французьким військам нищівної поразки і повели стрімкий наступ на Париж. Положення Франції виявилося критичним. Німецькі армії перебували вже в 120 км від Парижа. Французький уряд спішно евакуювався в Бордо. Готувалася до евакуації з континенту і англійська армія. Наступ російських військ почалося на їх лівому фланзі силами 8-ї армії генерала А.А. Брусилова, а 23 серпня перейшли в наступ все армії Південно-Західного фронту. Спроба австро-угорських армій перейти в контрнаступ була зірвана. В ході кровопролитних боїв протягом серпня на р. Гнила Липа австро-угорський фронт був прорваний. Російські війська зайняли Галич і Львів. В ході подальшого наступу російських армій опинилися під загрозою обходу і оточення три австро-угорських армії. З початку вересня почався загальний відступ австро-угорських військ. Наступаючі російські корпуси обложили велику галицьку фортеця Перемишль з 130 тисячним гарнізоном. Лише недолік в облогової артилерії завадив взяти цю фортецю відразу. В березні 1915 року росіянам вдалось захопити Перемишль із стотисячним гарнізоном. Таким чином, українська Галичина була окупована, Росія вийшла на Карпати, здійснивши давню стратегічну мрію про нависання над рівнинами Подунав'я з перспективою прориву на Балкани.
Великий князь Микола Миколайович планував наступ на Сілезію, але німецьке командування, перекинувши з Пруссії армію Маккензена, локалізувала успіх росіян. Росіяни взяли Лодзь, але про наступ в південну Німеччину мови не було.
У 1915 р. Німеччина та Австрія спробували досягти вирішальної перемоги на сході. Для цього була сформована нова армія Маккензена, яка маючи чисельну перевагу, розгромила 3 армію Радко-Дмитрієва вийшла до р. Сян. Російська армія уникаючи оточення організовано відійшла. Миколу Янушкевича було усунено від керівництва збройними силами. Головне командування Микола ІІ взяв на себе.
Росіяни вели вдалі військові дії на Кавказі і зайняли Трапезунд, проте, серйозного впливу на європейські події це не мало.
