МУЛЬТИПЛІКАТОР ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ - - показник, який відображає зв'я-зок між автономними змінами в експорті та викликаними ним змінами в національному доході. Тобто, викликана зміна в національ-ному доході - це автономна зміна в експор-ті, помножена на мультиплікатор.
МУЛЬТИПЛІКАТОР ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ
- показник, який відображає зв'я-зок між автономними змінами в експорті та викликаними ним змінами в національному доході. Тобто, викликана зміна в національ-ному доході - це автономна зміна в експор-ті, помножена на мультиплікатор.
Участь країни в міжнародній торгівлі впливає на стан її сукупного попиту. Зростання експорту збільшує зайнятість і доходи, а отже, і сукупний попит з урахуванням мультиплікаційного ефекту. У той же час збільшення сукупного попиту означає зростання попиту на імпортні товари. Імпорт же означає відтік коштів за кордон і скорочення загального попиту. Дія такого складного механізму описується концепцією мультиплікатора зовнішньої торгівлі, аналогічного до інвестиційного мультиплікатора Кейнса.
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
В економічній науці та в статистиці використовуються різні методи визначення величини ВВП (ВНП). Як ВВП, так і ВНП можна розрахувати трьома методами:
– виробничий метод (метод доданих вартостей);
– за доходами;
– за витратами.Сумування вказаних складових дозволяє визначити ВВП за методом «за доходами».
ВВП за доходами = W + Рг + і + R + Am + IT,
де W – заробітна плата; Рг – прибуток; і – відсоток; R – рента; Am – амортизація; IT – непрямі чисті податки.
Формула, що лежить в основі витратного підходу до визначення ВВП, має вигляд:
ВВП за витратами = С + І + G + NE,
де С – споживчі витрати; I – приватні валові інвестиції; G – державні витрати; NE – чистий експорт.
