Платіжний баланс — це співвідношення суми платежів, здійснених даною країною за кордоном, та надходжень, отриманих нею з-за кордону за певний .Стан платіжного балансу країни визначається її економічним потенціалом, особливостями структури економіки, участю економічних агентів країни в міжнародній кооперації, зв¢язками із світовим ринком позичкових капіталів, станом державного регулювання екноміки і зовнішньоекономічних відносин. Тому платіжний баланс чітко відображає економічне становище країни, широко використовується в інтересах прогнозування і макроекономічного регулювання. За характером операцій платіжні баланси включають два розділи: баланс поточних операцій; баланс капіталів та фінансових операцій. Поточними є операції з товарами, послугами, доходами та поточні трансферти. Капітальні операції пов¢язані з інвестиційною діяльністю і являють собою операції з активами та зобов¢язаннями.Сучасна класифікація статей платіжного балансу за методикою МВФ:1. Поточні операції(Товари,Послуги,Доходи від інвестицій,Інші послуги і доходи,Приватні односторонні перекази,Офіційні односторонні перекази)2. Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал(Прямі інвестиції,Портфельні інвестиції,Інший довгостроковий капітал)3. Короткостроковий капітал4. Помилки і пропуски5. Компенсуючі статті(Переоцінка золотовалютних резервів, розподілі використання Спеціального права запозичення)6. Надзвичайне фінансування7. Зобов'язання, що складають валютні резерви іноземних офіційних органів8. Підсумкова зміна резервів СПЗ(Резервна позиція в МВФ,Інші вимоги,Кредити МВФ) Прийнята МВФ система класифікації статей платіжного балансу використовується країнами — членами Фонду як основа національних методів класифікації. Однак платіжні баланси промислово розвинутих країні і країн, що розвиваються, суттєво відрізняються як за методикою складання, так і за змістом. Схеми платіжних балансів, прийнятих сьогодні МВФ і ОЕСР(Організація економічного співробітництва та розвитку), враховують спільні риси, притаманні всім розвинутим країнам, і в той же час надають можливість кожній країні вносити свої, властиві їй, корективи. Як правило, такі особливості пов'язані з методами вимірювання сальдо платіжного балансу та його покриття.Україна, після вступу до МВФ, регулярно публікує свій платіжний баланс.Платіжний баланс України протягом останніх років має негативне сальдо, яке обумовлене дефіцитом торговельного балансу та балансу рухів капіталів і кредитів .Дефіцит платіжного балансу свідчить про неконкурентноздатність вітчизняних товарів та послуг на світовому ринку і активне втручання імпортної продукції, про недосконалість та низьку привабливість неризидентів до внутрішнього ринку капіталів. Існують, звичайно, і зовнішні причини незбалансованості: зростання світових цін на енергоносії, погіршення загальної економічної кон¢юктури тощо.
