Найбільш поширеним графічним зображенням ринку товарів та платних послуг є графік XiKca-Хансена для цього ринку (мал. 28).
Piвнoвaгa на цьому ринку встановлюеться за умови, що S(Y) = I(i), тобто iснує множина комбінацій У та і, за яких на ринку благ sснуе рsвновага. Для визначення множини значень нацыонального доходу (У) та ставки процента (/), за яких встановлюеться piBHOBara ринку благ, розглянемо графік: Л1нія IS не е відображенням функціо-нальноъ залежносты національного доходу (У) від ставки процента (/), а являе собою множину ycix можливих комбтацій парних значень національного доходу i ставки процента, за яких на ринку благ встановлюеться рівновага. Лінія IS показуе, наскільки необхідно змынити ставку процента (/) при зміні національного доходу (У) для збереження piвнoваги на ринку благ. Над лініею IS знаходяться такі комбінації ставки процента (/) та нащонального доходу (Y), які відповідають перевищен-ню пропозиції над попитом на ринку (тобто е надлишок благ), під лініею - тi, які відповідають дефіциту благ.
39.Ринок грошей та цінних пaпepiв. Пропозиція грошей. Мотиви попиту на гpoшi.
ГРОШОВИЙ РИНОК - це ринок короткострокових кредитних операцій (до 1 року), на якому попит на rpoшi та їхня пропозиція визначають piвень процентної ставки (/) (тобто ціну грошей). Пропозиція грошей - це процес формування грошової маси в Kpaїнi. Пропозищя грошей є однією з найважливіших функцій держави, яку здійснює Центральний банк (в Україні -Національний банк України). Попит на гроші (на реальні Kacoвi залишки) - визначається як бажання економічних суб'ектів у кожний момент часу утримувати частину доходу в ліквідній (готівковій) формі. Фінансові процеси на ринку грошей та цінних nanepie охоплюють лише сальдо заощаджень та інвестицій Ринок грошей утворюеться в результаті взаемодії Національного банку з комерційними, а також у результаті взаемодії комерційних банків. Попит на гроші пред'являють комерційні банки, підпри-емства, домашні господарства, держава. Пропозицію грошей надає Нацюнальний банк. Виділяють два основних мотиви попиту на rpoшi:1) операційний (для здійснення угод); 2) спекулятивний (rpomi як майно). Операційний (трансакційний) попит на грошi, мотивом якого е здійснення операцій купівлі-продажу, залежить від інтервалу часу між моментами отримання i викорис-тання грошових кошт1в. Чим цей інтервал коротший, тим мен-ший попит на rpomi, i навпаки.
де M,fl - операційний попит на rpomi;
т - лаг (запізнення) між отриманням i використанням грошових коптив;
Р - piвень цін;
Q — обсяг виробництва.
Операційний попит на грошi - це попит на реальні каcoвi залишки (готівку), які необхідні для pівномірного здійснення платежів при нерівномурному надходженні грошей. Реальні кacoвi залишки - це середня величина грошового запасу за перюд між моментами отримання доходу. Спекулятивний попит на гроші визначаеться намаганням економічних суб'єктів мати певний грошовий запас у вигляді майна, а не для здійснення угод. Уособлення спекулятивного мотиву дало поштовх для розвитку портфельних теорій грошового попиту, в яких грошi розглядаються як актив, щільність якого визначаеться користю зберігання готівкових грошей, але володіння цим активом супроводжуеться альтернативними втратами. Спекулятивний мотив попиту на rpomi пов'язаний з їх функЦ1ею збер1гати цінність. За бажання використовувати rpomi як 3aci6 збереження ціннocTi суб'ект повинен заплатити втратою доходу ві альтернативних видів майна, тому попит на rpomi як майно обернено пропорційний доходності цінних nanepiв. Спекулятивний попит на rpomi тим вищий, чим менше мож-ливостей для збереження цінності мають iншi фінансові активи. Якшо фінансовий ринок розвинений i мае достатню кільк!сть короткострокових фінансових актив!в, як! приносять процент-ний дохід, то спекулятивний попит на rpomi мінімальний. Спекулятивний попит на гроші (попит на rpomi як майно) визначаеться ставкою процента (/): Якщо ставка процента е низькою, спостер1гаеться високий курс цінних nanepie, що послаблюе стимули до вкладання в них ліквідних коштів через ризик, пов'язаний з падінням курсу цінних nanepiB у зв'язку i зростанням ставки процента (i) i навпаки.
