Процентна ставка – це сума, вказана в відсотковому відношенні до суми кредиту, який сплачує отримувач кредиту за користування ним в розрахунку за визначений період часу.
Розрізняють номінальну та реальну процентну ставки.
Реальна процентна ставка - це процентна ставка, очищена від інфляції. Взаємозв'язок реальної, номінальної ставки та інфляції в загальному випадку описується наступною (наближеної) формулою: ir = in – π , де ir – номінальна процентна ставка, in – реальна процентна ставка, π – очікуваний рівень інфляції. Фішер запропонував більш точну формулу взаємозв'язку реальної, номінальної ставок і інфляції, що виражається названій на його честь формулою Фішера:
При π = 0 и π = in обидві формули дають однакове значення. Легко бачити, що при невеликих значеннях рівня інфляції π результати мало відрізняються, але якщо інфляція велика, то слід застосовувати формулу Фішера.
Згідно Фішеру, реальна процентна ставка чисельно повинна бути дорівнює граничної продуктивності капіталу.
Процентна ставка або ж норма процента — кількісне вираження відсотків як економічної категорії. Розраховується як відношення річного доходу, отриманого на позичковий капітал, до суми наданого кредиту, помноженого на 100 відсотків. Розмір процента регулюється переважно співвідношенням попиту і пропозиції позичкового капіталу. Норма процента лежить у визначеній залежності від норми прибутку: за звичайних умов середня норма прибутку є максимальною межею для норми процента.
Показник чистої прибутковості інвестицій тісно пов'язаний з показником чистої поточної вартості інвестицій, апе, на відміну від останнього, дозволяє визначити не абсолютну, а відносну характеристику ефективності інвестицій. Індекс прибутковості інвестицій (РІ) обчислюється за формулою : де NPV - чиста поточна вартість інвестицій; TIC - повні інвестиційні витрати за проектом. Індекс прибутковості інвестицій характеризує, який рівень генерованих проектом доходів можна одержати на одну гривню капітальних вкладень. Його доцільно використовувати для ранжирування наявних варіантів вкладення засобів в умовах обмеженого обсягу інвестиційних ресурсів.
