Способи словотвору - структурно різні шляхи і прийоми творення нових слів у результаті використання всіх наявних у цій мові словотворчих ресурсів.
Словотвір вивчає словотворення (деривацію), тобто утворення від наявних у мові нових слів з новим лексичним значенням:
- афіксами (префіксом: гомін — відгомін: суфіксом: ліс — ліс-ов-ий)
- словоскладанням (гол-о-дранець) й словозростами (Велик-день),
- абревіатурою (сіль-рада, кол-госп, УНР — уенер).
- Морфолого-синтаксичний спосіб має кілька різновидів:
1) субстантивація - явище переходу слів з різних частин мови в іменники: майбутнє, чайна, бобові, вихідні;
2) ад'єктивація - перехід у прикметники: учений, освічена людина, сидяча робота;
3) прономіналізація - вживання в ролі займенників: цілий світ (у зн. весь), певна мелодія (у зн. якась);
4) адвербіалізація - перехід у прислівники: часом, стрілою, йти не поспішаючи;
5) нумералізація - перехід у числівники: тисяча, сила;
6) інтер'єктивація - перехід у вигуки: Боже, горенько, Матінко моя та інші різновиди.
Суфікси широко вживаються при словотворенні іменників та прикметників, менше дієслів. За функцією вони поділяються на:
1) словотвірні, що утворюють нові слова (кар-а-ти, карайоний: кар-а), і
2) формотвірні, що утворюють граматичні форми і належать до засобів словозміни (для вищого ступеня прикметників і прислівників: гарн-іший, -іше, для дієприкметників і дієприслівників: твор-ен-ий, твор-ячи).
