Концепція партесапативного управління(спільного). Виходить з того, якщо людина зацікавлена із задоволенням бере участь у різні внутрі орг.-ні діяльності орг.-й, то вона працює з зб.віддачею, краще, якісніше і продуктивніше. Вважається що парте сап. Управ-ня відкриваючи праців.доступ до прийнятя рішення з приводу питань пов’язаних з її функц-м в орг.-ї мотивує людей до кращого виконання своєї роботи. Партес.упра-ня не тільки сприяє тому. Що працівник краще справляється зі своєю роботою, але і призаводить до більшої віддачі, більшого внеску окремого працівника в життя орг.-ї, тобто відбувається зб. Потенціалу люд.ресурсів в орг.-ї. Партесипат. Управління може бути реаліз-ні наступним чином: Працівники одержають право сам ост. прийн. рішення з приводу того, як їм здійснювати свою діяльність. Прац. Можуть залучатися до прийн. рішення з приводу виконання ними роботи. Працівникам надається право контролю за якістю і к-сю здійснюваної ними роботи і відповідно встанов-ся відповідн-ть за кінцевий результат. Працівники беруть участь у раціоналізаторській діял-ті, у винесення пропозицій удосконалення їхньої власної роботи, і роботи орг-ї вцілому. Прац-м надається право на форм-ня роб. Груп з тих членів орг.-ї з якими їм хотілося б працювати разом.
Групові мотиви можна розділити на такі рівні: 1-й рівень найсильніші групові мотиви, прагнення до мети які розділяють всі члени колективу , прагнення до успіху та самовдосконалення.2-й мотиви дещо слабші, бажання утвердитися у конкурунції з іншими. 3-й мотиви слабші ніж у 2-му солідарність прагнення забезпечити ек. І соц.. стабільність, впевненість.4 мотиви ще більш слабшають керуються такими людьми спільне уявлення на емоційній основі(ненависть, любов, дружба).5.найслабші групові мотиви такими людьми керує випадок, тиск не відоме обєднання. Групова сила обєднання зм. з 1-го по 5 рівень, якщо група зустрічається з опором то вона зміцнюється при сильних мотивах, при слабких синдром розпаду. Людина керуючись особистими мотивами, шукає свою вигоду, якщо група оправдовує її певні очікування, то об’єднуючі мотиви підсилюються. Якщо того, що дає йому група він може досягти і сам це послаблює почуття належності, послаблює мотивацію. Якщо особистісні інтереси залишаються не задоволеними первинна мотивація може обернутися антипатією та ненавистю.Рекомендації для керівництва, що здійснює гупові мотивації:необхідно зміцнити довіру членів колективу 1-до 1-го передусім до керівн-ва. Піклуватися про те, щоб належність до колективу давала задоволення і відповідали прагненню до престижу.Підтримуйте віру в наявність постановлених цілей, культивуйте почуття належності колективу, активно залучайте членів колективу до колективних заходів. Способи реалізації. Рекомендації для керівника щодо здійснення групової мотивації.Дати кожному цікаву роботу яка спонукає для розвитку знань і умінь.Створити в колективі клімат взаємодовіри, поваги і підтримки. Встановити чіткі цілі та завдання, а також обгрунтовані норми виробітку. Оцінювати внесок співробітників у результати діяльності фірми, за регулярним зворотнім зв’язком . Створити можливості для розвитку співробітників і розкриття їхнього потенціалу. Надавати всім однакові можливості принаймні, та просуванні по службі, виходячи із здібностей співробітників, результативності їх праці, набутого досвіду. Давати співробітникам такі приклади поведінки, що спонукали їх до єднання, щирості, чесності. Компенсувати витрати зусиль співробітників згідно з їхнім внеском у заг.результат через підвищення ОП та премій за результат року. Визнавати необхідність раціонального способу життя, яке охоплює сферу ділових, сімейних, особистих, групових інтересів.
