Планування – це початковий етап упр-ня, що полягає в конкретизації цілей розвитку всієї орг-ції та кожного підрозділу окремо на певний період; визначенні госп. завдань, засобів їх досягнення, термінів та послідовності реалізації; виявленні мат., труд. та фін. ресурсів, які необхідні для вирішення поставлених завдань. Ф-ція планування повинна ґрунтуватись на таких принципах: 1. п повноти – планування повинно охоплювати всі галузі д-сті п-ства, а також всі етапи, дії та операції як госп. процесів, так і процесів упр-ня. 2. п розумної оптимальності – при плануванні потрібно, по можливості, точно визн-ти ек. параметри, кіл. та як. хар-ки дій, оскільки плани є орієнтирами в д-сті, але потрібно бути готовими до можливих змін цих параметрів у ході функ-ня орг-ції, в разі змін у внутр. чи зовн. середовищі. 3. п результативності – всі розроблені в планах заходи повинні забезпечувати постійний розвиток п-ства та отр-ня дод. прибутку. 4. п безперервності – планування досягає поставлених цілей тоді, здісн-ся не епізодично, а безперервно як в часі, так і в просторі. 5. п гнучкості. 6. п масовості – обґрунтовані плани можуть бути розробленні тільки при залученні до процесу план-ня співробітників, які вик-ть ці плани.