Структура тексту – це зв’язний тип організації смислового змісту тексту на рівні його повної цілісності.Структура тексту залежить від основної мети та задуму. Ключовим моментом є ефективність структури, тобто читач розуміє та сприймає повідомлення згідно із задумом автора.
Ефективність тексту залежить від психологічного стану автора та читача, мотивно-цільової сфери функціонування тексту та умов спілкування.
Знаком ефективності структури тексту – архітектонічна досконалість у графічно-знаковій тканині.Потрібно пам’ятати, що у зв’язку «автор-читач» текст набуватиме або втрачатиме побічний зміст, підтекст та значення. Вихідний зміст тексту (авторський) відрізнятиметься від змісту тексту читача.
Поняття «структура» – це поняття одне із центральних у сучасній
мові. Основними ознаками структури є цілісність і зв’язність. Для рівня
тексту найбільш адекватним є таке розуміння структури – це глобальний
спосіб організації тексту як певної цілісної даності.
При вивченні структури враховують три аспекти: 1) матеріальні
елементи – складові; 2) відношення між ними; 3) цілісність тексту.
Текст – це такий глобальний конструкт, що складається із глибинної
та поверхневої структур. Це стосується насамперед художніх текстів.
Структура тексту – це його внутрішній устрій, зчленування його частин. Складність структури твору перебуває в прямо пропорційній залежності від складності переданої ключової ідеї; ускладнення характеру головної думки неминуче приводить до ускладнення використовуваної для її передачі структури тексту.
Якщо розглядати найпоширенішу трьох планову структуру тексту, то вона складається з таких елементів: вступу, основної частини і висновку. Кожна частина по-своєму важлива і відсутність хоча б однієї з них робить текст неповноцінним.Назви та заголовки – це теж можна вважати повноцінною частиною тексту.