Предметомстилістики національної мови є її стилістична система і наука про неї.Насамперед предмет стилістики пов’язується з розумінням мовного стилю як типового способу виразної передачі інформації, при якому співпраця автора і читача (слухача) генеративно формує «інтелектуальний профіль»[1] комунікації.
Завдання стилістики.
- Порівняльний аналіз засобів і прийомів спілкування
- Визначення онтологічних (?) І функціональних характеристик окремих стилістичних засобів
- Визначення функціональних сфер спілкування (функціональні стилі), що характеризуються певним набором мовних засобів і способів мовлення
- Пошук додаткових засобів впливу автора на читача або слухача, що визначають ступінь майстерності такої взаємодії. 1. Стилістика як окрема лінгвістична теорія і мовленнєва практика становить учення про функції, функціонування й використання мови. Об’єктом с т и л і с т и к и сучасної літературної мови є функції всіх її складових, елементів — фонем, морфем, слів, словосполучень, речень, функціональних еквівалентів (замінників) речення, текстів як найоб'ємніших і структурно найскладніших мовних і мовленнєвих реалій. Предмет цього курсу — лінгвістична й лінгводидактична теорія і практика стилістики, які викладено в друкованих працях із стилістики.
