Наприкінці 1818р в журналі була опублікована байка «Пан та Собака» за підписом «Ь..й..Ь». Байка супроводжувалася «Суплікою до Грицька»- зверненням до Г.К_Основяненка , яка одразу ж після опублікування в «Украинском вестнике» (1818) набула великої популярності не тільки в Україні, а й у Росії. Основою для байки стала байка І,Красіцького «Пан і Пес». Чимало епізодів використав український байкар і з іншого твору Красіцького – сатири «Пан,не вартий слуги», головним персонажем якої є пан Мацей. Використавши в «казці» фабульну канву однойменної чотирирядкової байки І. Красіцького (а також окремі епізоди з його сатири «Pan niewart slugi»), П. Гулак-Артемовський значно поширив її, збагатив колоритними побутовими зарисовками, життєвими реаліями, комічно-драматичними колізіями, емоційним розмовним діалогом, увів моральну сентенцію тощо, а головне — переніс дію в українське середовище, актуалізував умовно-абстрактний зміст «першоджерела», тобто створив цілком самостійний твір нового, злободенного ідейно-тематичного спрямування.
Головними передумовами появи «Пана та Собаки» були насамперед прогресивні просвітительські тенденції, невдоволення передової громадськості Росії та України самодержавно-кріпосницьким режимом, піднесення народної самосвідомості, викликане переможним завершенням Вітчизняної війни 1812 р.
Байка «Пан та Собака» має помітне антикріпосницьке спрямування. В дусі просвітительського реалізму письменник порушує в ній такі актуальні питання часу, як становище кріпаків, їх стосунки з поміщиками, викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян. В алегоричному образі Рябка, винятково сумлінного й чесного, Гулак-Артемовський реалістичними мазками переконливо розкриває долю кріпака, цілковито залежного від поміщика. Рябко прагне догодити панові, але завжди стає жертвою його примх. Виходячи із своїх поміркованих суспільних переконань, письменник у байці обурювався передусім надмірним свавіллям кріпосників — «навісних», «ледачих», «дурних».
Образи байки «Пан та Собака» символізують взаємодію суспільних сил кріпосник—кріпак, тобто автор відтворив тут головний соціальний конфлікт свого часу. Сатирично зображуючи найгірші риси маєтного поміщика, П. Гулак-Артемовський показує повну залежність кріпака від нього. Авторський підтекст такий: доля, життя і права кріпака — такі ж, як у собаки.
Викриваючи панське свавілля, П. Гулак-Артемовський свідомо заступається за покривджених.
Байка-казка «Пан та Собака» — це сміливе дошкульне висміювання (хай і в алегоричній формі) панів-самодурів. Мова байки — народна, сповнена народних прислів'їв, порівнянь, постійних метафор («Один Рябко, один, як палець, не дрімає», «Рябко тобі і усом не моргає» та інші).
Отже, ідейний зміст байки «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського спрямований проти ставлення до кріпака як до робочої худоби, а сама байка належить до гостросатиричних творів української літератури 20-х років XIX століття.
