Вертеп -невеликий переносний 2-поверховий будинок чи скринька, зроблена з дерева чи картону: 1,5 м у висоту й ширину; 0,5- в глибину (були й менші).Походження: На думку етнографа Миколи Маркевича, вертепні драми з’явилися на початку XVII століття (1600-1620 роки), за часів гетьмана Конашевича-Сагайдачного, який відновив братську школу і Академію в Києві. У вступі до вертепної драми Микола Маркевич пише так: “...І Навуходоносора, і блудного сина, і вертеп написали, очевидно, українці, отже в Академії Київській” (Маркевич 1991). Інші дослідники вертепної драми - В. Перетц, М. Петров, Є. Марковський - погоджувались з тим, що вертепна драма “якщо і не була створена цілком в Академії Київській, то в усякому разі дістала там поважне літературне оформлення” (Воропай 1991). Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом в Україні, вона взяла на себе роль загальноукраїнського просвітницького центру, куди стікалася молодь з усієї України. Можна вважати, що традиція постановки вертепних драм походить з Київської академії, саме бурсаки академії оживили біблійні сюжети, наблизили їх до народу.
-
Український дослідник П. Житецький пов’язував виникнення вертепної драми з театром маріонеток, шкільними містеріями. Одним з перших він висловив думку про своєрідність української вертепної драми:
-
Український вчений М. Драгоманов вважав, що посередниками в засвоєнні вертепної драми могли бути німці.
зв’язок з євангельським текстом:
- Сюжети шкільних драм були запозичені з Біблії
- На другому поверсі двоярусного вертепу відбувалися події, пов’язані з народженням Ісуса Христа. В основі сюжетів були релігійно-містерійні, різдвяні тексти
- Народження , діяння, чуда Ісуса Христа
Мотиви:
-
Вертепна драма (вертеп) гралась за мотивами євангельських оповідань про народження Ісуса Христа. Широке визнання вертеп здобув через простоту та доступність сюжету, природність мови,
-
соціальні й побутові мотиви,
-
комедійні ситуації та народні персонажі.
Образи:
-
образ Смерті
-
образ Ірода
-
образ Ісуса Христа(народження У Віфлиємі)
-
образ Сонця і Зірниці
-
Діва Марія
Композиція:
Композиція розігруваної різдвяної п’єси проста, в її основу покладене євангельське оповідання про народження Ісуса Христа. Діва Марія народила сина (месію) в печері (вертепі), куди на ніч заганялася худоба. На небі спалахує ясна зоря. Царі-волхви йдуть поклонитися немовляті. При звістці про народження Христа цар іудейський Ірод занадто засмутився й захотів знищити потенційного ворога. Волхви обіцяли підступному Іроду розповісти про подробиці зустрічі з Сином Божим, але ангел порадив їм іти додому іншим шляхом, аби вони не стали співучасниками лихого наміру. Повивальнику ж Йосипу ангел наказав тікати з Марією та Сином до Єгипту. Та розлючений Ірод наказав там знищити всіх малих дітей. Так гласить Новий Завіт. Одначе в біблійному оповіданні нема деяких епізодів характерної вертепної драми. Їх запозичено з апокрифів, де канонічні євангельські розповіді тлумачилися в язичницькому народно-побутовому дусі. Швидка зміна сценічних ситуацій, комічних, деколи імпровізованих, діалогів робить вертеп живим неповторним дійством.
Українська вертепна драма складалася з двох частин:
· релігійної, яка відбувалася в горішньому поверсі вертепу, що являв собою Віфлеєєм, де чергувалися сцени народження Христа, поклону пастухів, вибухів гніву й люті Ірода, його смерті;
· інтермедійної з національно-побутовою закваскою, в ній виступали постаті з народного життя: козак, поляк, жид, циган, литвин з основними, характерними ознаками своєї вдачі.
44.
