Підшлункова залоза – залоза змішаної секреції. Як залоза зовнішньої секреції вона має вивідні протоки в дванадцятипалу кишку, через які виділяє підшлунковий сік з травними ферментами. Клітини, що здійснюють ендокринну функцію, розміщені у вигляді острівців Ларгенганса і продукують інсулін та глюкагон. Внутрішньосекреторна частина залози становить лише 3% усієї її маси. Гормони підшлункової залози регулюють вуглеводний обмін організму. Інсулін є універсальним гормоном, що впливає на всі види обміну речовин. Під його впливом підвищується проникність цитоплазматичних мембран, підтримується вміст глюкози в крові на відносно сталому рівні, відбувається проникнення молекул глюкози з крові до клітин печінки, посилюється синтез складного вуглеводу – глікогену, посилюється синтез білків та ліпідів. При гіпофункції залози розвивається цукровий діабет – вміст глюкози в крові збільшується, вона з*являється у вторинній сечі глюкозурія, в організмі підвищується кількість кислих продуктів обміну речовин, хворі потерпають від спраги і п*ють багато води, зростає сечовиділення. При надлишку інсуліну рівень глюкози в крові швидко знижується і виникає шок, судома, втрата свідомості. Глюкагон за своєю дією є антагоністом інсуліну – перетворює печінковий глікоген у глюкозу, тобто перетворює печінку із органа її зберігання в орган її продукування.