16. Хвиля збудження, 2 аналіз. Зміни збудливості при процесі проходження хвилі збудження.

Якщо на живу тканину подіятиподразникомдостатньоїсили і тривалості, то в нійвиникаєзбудження, яке проявляється в змінах електричного стану мембрани. Сукупність послідовних змін електричного стану мембрани називають хвилею збудження. Уперше зареєстрували хвилю збудження К.Коул, Х.Кертіс (1938-1939рр.), які ввели один електрод всередину відростка нервової клітини кальмара, а другий помістили у морську воду, в яку бувзануренийвідросток. З’єднавшиелектроди з відповідноюапаратурою, вони зареєструвалиспочатку МП, а при подразненні – хвилю збудження. Компонентами хвилі збудження є:

- пороговий потенціал;

- потенціалдії - ПД;

- слідові потенціали. Причина виникнення хвилі збудження – зміна іонної проникності мембрани.При дії подразника проникність клітинної мембрани для Nа+ підвищується, іони натрію дифундують в клітину. Відповідно із зменшенням електропозитивного заряду зовнішньої сторонни мембрани зменшується електронегативний заряд внутрішньої сторони мембрани. Відбувається деполяризація мембрани - зменшення МП. В процесі розвитку хвилі збудження в збудливих тканинах виникають закономірні зміни їхньої збудливості. Про це свідчать досліди з подразненням нервових волокон короткими імпульсами, які йдуть один за другим з певними проміжками часу.В період дії подразника, коли на мембрані розвиваються ло­кальні зміни мембранного потенціалу дії, збудливість підвищена . Під час розвитку піку потенціалу дії збудливість мембрани падає до нуля, тобто в цей час найсильніший подразник не здатний викликати нового збудження. Цей період називається фазою абсолютної незбудливості, або абсолютної рефрактерності. Тривалість її дорівнює тривалості піку потенціалу дії (для волокон рухових нервів – 0,5 мс).