Голонасінні, соснові (Pinophyta)
Сучасні голонасінні - це невелика група, блиько 800 видів рослин, поширених на всй земній кулі. Основна відмінність голонасінних від інших архегоніальних рослин - наявність насінини як одиниці розселення. Від спорофіта відокремлюється не спора, а багатоклітинне утворення - насінина, що містить зародок майбутнього спорофіта і запас поживних речовин. Насінина утворюється з насінного зачатка, видозміненого в процесі еволюції мегаспорангія, що розвивається відкрито на насінних лусках жіночої шишечки (стобіла). Звідси і назва цієї групи рослин - голонасінні. Всі голонасінні - різноспорові, одно- або дводомні рослини. Мікроспори розвиваються в мікроспорангіях, які утворюються на мікрофілах чоловічої шишечки. Мегаспори розвиваються в насінних зачатках. Голонасіним також властива зміна поколінь і ядерних фаз, але порівняно з папоротеподібними статеве покоління дуже спрощене. Чоловічий гаметофіт розвивається в середині мікроспори і складається з кількох клітин. Він зовсім позбавлений антеридіїв, у більшості голонасінних чоловічі гамети не мають джгутиків і перетворені у спермії. Жіночий гаметофіт розвивається у нуцелусі насінного зачатка (мегаспорангії), ніколи не контактує з навколишнім середовищем, тому голонасінні належать до ендопроталіальних (внутрішньозаросткових) рослин. Гаметофіти живуть 1-3 роки. Запліднення здійснюється в середині нуцелуса і не залежить від наявності води. Спорофіти голонасінних досить розвинені, це дерева, кущі з головним коренем, моноподіальним галуженням, наявністю камбію, більш досконалою провідною системою, довговічні. Клас саговниковидні (Cycadopsida). Саговники - роздільностатеві рослини. Чоловічі шишечки поодинокі, розміщуються на верхівках стовбурів, їх довжина від 2 до 50-80 см. Мікроспорофіли несуть на нижньому боці групи мікроспорангіїв, заповнених дрібним пилком. Пилок має дві оболонки: зовнішню товстішу - екзину і внутрішню тоншу - інтину. Ядро мікроспори ділиться, з нього утворюється спочатку три ядра, а потім і три клітини, з яких одна найдрібніша є, по суті, єдиною вегетативною клтиною чоловічого гаметофіта. Друга клітина є антеридіальною, вона дає початок двом великим сперматизоїдам з численними джгутиками. Третя клітина згодом, під час запліднення, перетворюється у пилкову трубку.Жіночі шишечки великі, 2-100 см завдовжки, несуть мегаспорофіли різної форми, на яких утворюється по кілька пар насінних зачатків. Насінні зачатки 3-5 см завдовжки мають тришаровий інтегумент, зовнішній і внутрішній - м'ясистий, середній - твердий. Під внутрішнім інтегументом знаходиться нуцелус, в якому з єдиної мегаспори розвивається жіночий гаметофіт з кількома архегоніями, що розміщуються у пилковій камері (мал.30). Пилок, що потрапляє на насінний зачаток, проростає, пилкова трубка вростає в нуцелус і доносить до рідини пилкової камери сперматизоїди, які там плавають певний час. Потім один із сперматизоїдів запліднює яйцеклітину і зигота дає початок зародку, а насінний зачаток перетворюється у насінину, інтегументи розростаються, утворюючи м'ясисту шкірочку насінини. Із цього класу найпоширенішими родинами є роди замія і саговник (цикас). Клас гінкгові (Ginkgopsida). Єдиним сучасним представнико цього класу є реліктовий вид - гінкго дволопатеве, рослина з родини гінкгових. Спорофіт гінкго - високе дерево з гладкою ясно-сірою корою і пірамідальною кроною. Листки з віялоподібною пластинкою, розміщені поодиноко на видовжених гонах і групами - на вкороченнях. Стебло має добре розвинену ксилему, складену трахеїдами, тонкий шар кори, камбій і серцевину. У різних частинах стебла, кореня і листків є секреторні клітини і лізигенні смоляні канали. Гінкго дволопатеве - дводомна рослина. Чоловічі стробіли сережкоподібні, кожен мікроспорофіл складається з нжки і двох спорангіїв, наповнених пилком. Пилок триклітинний. Кожен мегаспорофіл складається з ніжки і двох спорангіїв, наповнених пилком. Пилок триклітинний. Кожен мегаспорофіл складається з насінного зачатка і особливого валика при основі, вони не зібрані у стробіли і утворюються на кінцях вкорочених пагонів у пазухах листків. Насінний зачаток має інтегумент, витягнений на вершку у пилковхід (мікропіле), нуцелус і жіночий гаметофіт з архегоніями. Після злиття одного з багатоджгутикових сперматизоїдів з яйцеклітиною розвивається зародок з двома сім'ядолями, оточений масивним ендоспермом (залишки жіночого гаметофіта). Насіння гінкго їстівне, багато на олію, крохмаль і ароматичні сполуки.
