- сукупність тичинок квітки, що служать для утворення пилинок, а з них сперміїв, які при заплідненні несуть ознаки чоловічої статі. Тичинки бувають вільними або зрослими між собою, утворюючи трубочку. Злослотичинковий андроцей називають однодратнім. Якщо у квітці зростається лише частина тичинок, а інші залишаються вільними, то такий андроцей називають двобратнім. Тичинки розміщуються двома і більше колами. Кожна типова тичинка складається з тичинкової нитки, в’язальця і пиляка. Інколи тичинкової нитки немає, тоді пиляк називають сидячим. Роль тичинкової нитки у квітці зводиться до винесення пиляка за межі квітки, чим і забезпечується краще розсівання пилку. Крім того, по тичинковій нитці проходить судинно- волокнистий пучок, який підводить поживні речовини і воду до пиляка. Формування і розвиток пилинок відбувається у пиляку. В деяких рослин частина тичинок недорозвинена і представлена лише тичинковими нитками. Їх називають стамінодіями. Інколи в стамінодіях розвиваються нектарні залозки і тоді стамінодії виконують функції нектарників. Тичинки у квітці розташовані кільчасто, інколи по спіралі. Кількість тичинок у квітці дорівнює кількості оцвітини або в кілька разів перевищує кількість її членів. Функції тичинок не лише утворення пилку. Інколи вони яскраво забарвлюються і виконують функцію приваблювання комах, особливо у тих рослин, віночок яких слабко ровинений.