За своєю природою дводольні трав'янисті рослини бувають одно-, дво- та багаторічні. Однак в багаторічних рослин у помірній зоні надземні стебла (у більшості видів) живуть один сезон. Підземна ж частина їх багаторічна (конюшина, люцерна, буркун тощо). Тому у стеблах дводольних трав'янистих рослин не утворюється коркового камбію (фелогену). Інколи він проявляється, але недостатньо розвинений, внаслідок чого й не формується вторинна покривна тканина — корок. У середині таких стебел паренхіма інтенсивно розвивається. Поряд з цим укорочені надземні стебла (розеточні форми) — здебільшого багаторічні. У них немає вторинної покривної тканини, і захисну функцію виконує опале листя, сніговий покрив. Щоб краще уявити анатомічну структуру цієї групи рослин, доцільно розглянути кілька представників їх. Соняшник. Стебло вкрите епідермою з багатоклітинними волосками. Епідерму підстилає механічна тканина — коленхіма, яка виконує не лише механічну функцію, а й виступає в ролі хлоренхіми, оскільки в її клітинах розвиваються хлоропласти. За коленхімою розташована решта первинної кори (решта тому, що коленхіма формується за її рахунок). Нижню межу первинної кори становлять клітини крохмалєносної піхви. Осьовий циліндр розпочинається перициклом, представленим одним рядом клітин. Вторинні зміни відбуваються в осьовому циліндрі внаслідок появи камбію. Жовтець повзучий. Він має повзучі стебла, вгору вони не піднімаються внаслідок відсутності механічної тканини. В стеблі досить розвинена аеренхіма за рахунок міжклітинників первинної кори. Первинна кора виступає в ролі аеренхіми і хлоренхіми, Зовні стебло вкриває епідерма. Анатомічна будова стебла у жовтецю має лише первинну структуру. Міжпучкового камбію немає, а пучковий майже не утворює вторинних гістологічних елементів.
