На річному прирості пагона можна виявити три їхні форми (категорії, або формації) : низові, серединні та верхівкові. Листки низової формації виконують захисну функцію і тому мають спрощену будову. В основному це лусочки з широкою основою невеликого розміру, інколи мають слабко розвинуті прилистки (у гороху), пластинка листка представлена рудиментом. Серединні листки складають основну масу на пагоні і є типовими для даного виду. Основна їхня функція — фотосинтезуюча. В межах цієї .формації вони неоднакові. Спочатку мають спрощену будову. У складних листків низової формації закладається менша кількість листочків на арахісі, потім кількість їх збільшується в напрямку до середньої частини стебла, далі до верхівки — зменшується. Верхівкові листки закладаються у верхній частині пагона. Вони вкривають квітки (приквітники) або суцвіття (обгортка у кошика), мають нерозвинуту листкову пластинку, як і низові листки, інколи змінюють свій колір і функції. У деяких видів рослин не всі формації листків розвиваються. Так, у верби козячої, грушанки, мати-й-мачухи, які рано зацвітають, середні листки не встигають розвинутися. У вероніки лікарської та гравілату міського розвиваються лише середні листки, а бруньки у них захищаються від несприятливих умов опалим листям та сніговим покривом.
Гетерофілія (різнолистість) має пристосувальний характер що¬до екологічних факторів (умов зростання). Наприклад, у водяного жовтцю (мал. 108) підводні листки розсічені, а надводні, п'ятило¬патеві, у стрілолиста, відповідно — стрічко- і стрілоподібні. Розчленування листків у водному середовищі зменшує опір води, особливо у проточних водах. Явище гетерофілії поширюється і в умовах надземного життя. Так, у шовковиці середня формація листків має і цільнокраї листкові пластинки, і частково розчленовані на лопаті. Явище гетерофілії проявляється також у деяких рдестів, частухи подорожникової та інших рослин. Мозаїчність листків зумовлена пристосуванням рослин до максимального використання світлового фактора. При цьому листки на рослині формуються та розміщуються у такому плані, щоб листок листка не затіняв, усі просвіти заповнюються масою листків. Мозаїчність створюється згинанням черешків, внаслідок чого пластинки листка повертаються до світла, та скручуванням міжвузл'ів стебла. Мозаїчність формується на плагіотропних пагонах у винограду, плюща, в'яза, та в розеточних рослин — у кульбаби, подорожника, буряку та інших рослин.
