Метаморфози – це успадкована в формі та будові видозміна органа рослини чи його частини, що пов’язана з виконанням різних або непрямих йому функцій. До таких форм належать коренеплоди, кореневі бульби, втягуючі опорні, стовпоподібні, ходульні, дихальні, фотосинтезуючі корені та корені причіпки. Кореневими бульбами називається потовщення кореневих розгалужень, в яких накопичуються запасні поживні речовини. Розвиваються в жоржини, пшінки. Втягуючі корені формуються в шафрана, лілії. Вони мають своєрідну будову потовщеної частини кореня, тобто наявність поперечних кільцевих зморшок, які утворюються в паренхімі кори.
Корені–причіпки властиві деяким ліанам з допомогою яких рослини своїми пагонами фіксуються на скелях, стінах, стовбурах дерев. Опорні корені укріплюють рослину в субстраті. Наприклад, у кукурудзи вони відходять від нижніх наземних вузлів, заглиблюючись в грунт і цим самим захищають рослину від вилягання. Стовпоподібні корені має тропічна рослина індійський баньян. Такі корені згодом набувають значної товщини і ростуть вони в напрямку від гілок вниз-прямвисно. Дихальні корені характерні для болотної рослинності тропічних регіонів з бідним кисневим середовищем. Ходульні корені має мангрова рослинність, яка зростає на заболочених грунтах морських лагун, утворюючи великі зарості.
